PROFILPELAJAR.COM

Арбітман Емілій Миколайович
Арбітман Емілій Миколайович
Народився	6 серпня 1930; с. Гранів, Гайсинський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Помер	15 квітня 2002 (71 рік); Саратов, Росія
Громадянство	СРСР; Росія
Діяльність	мистецтвознавець
Діти	Роман Арбітман
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Арбітман.

Емілій Миколайович Арбітман (6 серпня 1930(1930-08-06), Харків — 15 квітня 2002(2002-04-15), Саратов) — радянський та російський історик мистецтва, художній критик й організатор музейної науки Саратова.

Життєпис

Народився 1930 року в селі Гранів Гайсинського району Вінницької області Української РСР. Середню школу закінчив у Гайсині. Після закінчення Харківського юридичного інституту працював учителем історії у сільській школі в Україні. Улітку 1956 року за сімейними обставинами переїхав улітку до Саратова. Навчався заочно на історичному факультеті Саратовського університету. Захистив дипломний твір «Художники НДР» (1960).

Працював у Саратовському державному художньому музеї імені О. М. Радищева, науковим співробітником (з 1956), заступником директора з наукової роботи (1964—1980). Викладав історію образотворчого мистецтва на історичному факультеті Саратовського державного університету та у Саратовській консерваторії. Кандидат мистецтвознавства, член Спілки художників Росії, член АІС.

Коло наукових інтересів: історія російського мистецтва XIX та XX століть. Мистецтво Саратова XX століття, вітчизняне та закордонне мистецтво тоталітарної епохи, теоретичні проблеми мистецтва.

Нагороди

1967 року був нагороджений медаллю за трудову відзнаку.

Родина

Син — Роман Емілійович Арбітман, письменник, літературний критик.

Бібліографія

Арбитман Э. Н. Художник-саратовец Василий Коновалов. Саратовское книжное издательство. — Саратов, 1962.
Арбитман Э. Этюды. — Саратов: Приволжское книжное издательство, 1964. (1 «Ночь у моря» Константина Богаевского. 2. Об одном произведении художника Богданова-Бельского. 3. Памятник борцам революции 1905 года в Саратове).
Арбитман Э, Петрова Т. Художник НовосельцевСаратов. 1965.

Арбитман Э. Русский рисунок Х!Х — начала XX века //СГХМ им. А. Н. Радищева. Материалы и сообщения. — Саратов: Приволжское книжное издательство, 1966.
Арбитман Э. Н. Жизнь и творчество Н. Н. Ге. — Саратов: Приволжское книжное издательство, 1972.
Арбитман Э. О картине «Виленские евреи» М. П. Клодта (Искусствоведческий этюд) // СГХМ им. А. Н. Радищеа. Статьи и публикации. — Вып. 2—3. // СГХМ. — Саратов: Приволжское книжное издательство, 1974.
Арбитман Э. Н. Выставки товарищества передвижных художественных выставок в Саратове // СГХМ им. А. Н. Радищева. Статьи и публикации. — Вып. 4. — Саратов: Издательство СГУ, 1977.
Арбитман Э. Н. Проблема. современности в изобразительном искусстве. — М.: Общество «Знание» РСФСР, 1979.
Арбитман Э. Нравственные искания Н. Н. Ге // Искусство. — 1981. — № 10.
Арбитман Э. Памяти А. И. Савинова. Рецензия на книгу А. И. Савинов. Письма. Документы. Воспоминания. — Л., 1983 // Искусство. — 1984 — № 10.
Арбитман Э. Алексей Петрович Боголюбов. К 160-летию со дня рождения // Искусство. — 1985. — № 3.
Арбитман Э. Н. Предисловие к каталогу выставки Яков Вебер. К 125-летию со дня рождения. Саратов 1995.
Арбитман Э. Борис Давыдов // Советская живопись. — Вып. 8. — М., 1986.
Арбитман Э. Евгений Яли // Советская живопись. — Вып. 9. — М., 1987.
Арбитман Э. Рецензия на книгу А. Г. Верещагиной. Николай Никколаевич Ге. — Л.: «Художник РСФСР» // Волга. — 1990. — № 1.
Арбитман Э. Чехов и Серов (К типологии творчества писателя и современных ему русских художников) // Типология русского реализма второй половины 19 века. — М.: Наука. 1990.
Арбитман Э. Н. Земля Анатолия Учаева // Искусство. — 1990. — № 2.
Арбитман Э. Рецензия на книгу Милашевский Вчера «Позавчера». — М., 1989. // «Волга». — 1990. — № 4.
Арбитман Э. Н. К истории экспонирования за рубежом картины Н. Н. Ге «Что есть истина?» // Панорама искусств 13. — М.: «Советский художник», 1990.
Арбитман Н. Э. Творчество и проблемы прогресса искусств. // Философские проблемы теории творчества. — Саратов: Издательство СГУ, 1992.
Эмилий Арбитман Творчество Н. М. Гущина. // «Авторское право» 2 июля 1993. года.
Эмилий Арбитман Рецензия на книгу Левады «Советский простой человек. Опыт социального портрета на рубеже 1990-х.» — М., 1996. // Волга. — 1994. — № 11—12.
Эмилий Арбитман Рецензия На книгу «Беседы с Шнитке». — М., 1994. / Волга. — 1995. — № 10
Эмилий Арбитман. Сальвадор Дали: о себе в третьем лице. Волга. 1995 №. 7.
Э. Н. Арбитман. Вступительная статья к каталогу выставки Яков Вебер К 125-литию со дня рождения..Живопись. Саратов 1995.
Эмилий Арбитман Изобразительное искусство в художественном мире Саратова на рубеже 19 и 20 веков // Государственный институт искусствознания. Мир русской провинции и провинциальная культура. — СПб., 1997.
Арбитман Э. Н. Рецензия на книгу В. Паперного Культура два. — М.: 1996. // Волга. — 1997. — № 1—2.
Эмилий Арбитман Рецензия на книгу: Г. Г. Поспелов. Русское искусство Х1Х века. — М.: «Искусство», 1997. // Волга. — 1998. — № 7.
Арбитман Э. Н. Н. С. Лесков и Н. Н. Ге // Литературное краеведение Поволжья. — Вып. 2. — Саратов, 1999.
Арбитман Э. Н. Рецензия // Искусствознание. Журнал по истории и теории искусства. 1998. № 2.
Арбитман Э. Н. Рецензия АЛЕКСЕЙ ТРУБЕЦКОВ. — Чужие письма: Графика. Саратов, 1998. // Волга, 1999.
Эмилий Арбитман Рецензия: Суриковские чтения / Научно-практическая конференция. — Красноярск, 1998 // Волга. — 1999. — № 4.
Эмилий Арбитман Рецензия Художественный журнал. — 1998. — № 19—20. / Волга. — 1999. — № 5.
Арбитман Э. Н. Рецензия: Г. Г. Поспелов. Русское искусство 19 века. Очерки. — М., 1997. // Волга. — 1998. — №. 7.
Эмилий Арбитман К метаморфологии искусства Возрождения. Рецензия на книгу М. Н. Соколов. Мистерия соседства, К метаморфологии искусства Возрождения. — М.: Прогресс — Традиция, 1999. // Волга. — 200. — № 4.
Арбитман Э. Н. К содержанию понятия «Саратовская школа» // СМГХМ. им. А. Н. Радищева. В. Э. Борисов-Мусатов и «Саратовская школа». — Саратов, 2001.
Арбитман Э. Н. Школа Н. М. Гущина // Краеведение в школе и в вузе. — Вып. 4. — Саратов, 2002.
Арбитман Э. Н. Жизнь и творчество Н. Н. Ге. — Волгоград: ПринТерра, 2007. — ISBN 978-5-98424-061-1

У додатках до цього суттєво доповненого перевидання монографії про життя та творчість Миколи Ге повторно публікуються малотиражні статті «М. С. Лєсков та М. М. Ге», «А. П. Чехов та В. А. Сєров», «Олексій Петрович Боголюбов». «Про картину М. П. Клодта „Віленські євреї“» та мікромонографія «Художник-саратівець Василь Коноваловалов», а також дві неопубліковані за життя статті: «Ранній твір Г. Г. М'ясоїдова» та «Художник М. В. Нестеров: пошуки духовної сутності». А як післямова перепублікована стаття Є. Водоноса «„Ідучи залишити слід…“ Емілій Миколайович Арбітман — історик мистецтва та художній критик», яка досить докладно простежує саратовський період його життя та творчості.