Аранський економічний район (азерб. Aran iqtisadi rayonu) — один з 10 економічних районів Азербайджану. Включає 16 адміністративних районів (Агджабединський, Агдаський, Бейлаґанський, Бардинський, Білясуварський, Гейчайський, Аджикабульський, Імішлінський, Кюрдамирський, Нефтечалинський, Саатлинський, Сабірабадський, Сальянський, Уджарський, Зердабський) і 18 міст (основні Ширван, Мінгечаур і Євлах)

Площа 21 150 км² становить 24,7 % загальної площі республіки. Населення — 1936,0 тис. осіб на початок 2015 року, становило 20,5 % загального населення країни.

Для району характерний сухий субтропічний клімат.

Видобуток: нафта, газ, йодо-бромні води, різні будматеріали (камінь-кубик, пісок, щебінь).

Основними природними ресурсами цього економічного регіону є сонячна енергія і водні ресурси річок Кури і Араза^[1].

Промисловість зосереджена головним чином на південному сході і північному заході району. Основу промисловості становлять підприємства хімічної, машинобудівної, легкої, харчової галузей і галузі виробництва будівельних матеріалів.

1. Підприємства хімічної промисловості діють у містах Мінгечаур, Сальяни і Нефтечала. У Сальянах діє завод пластмаси, а в Нефтечалі — йодо-бромний завод.
2. Центрами машинобудування району є Мінгечаур, Ширван, Сальяни.
3. Легка промисловість: у всіх адміністративних районах даного економічного району діють підприємства харчової промисловості. У ряді міст району діють бавовноочисні заводи, а також фабрика з виробництва бавовняних тканин (Мінгечаур), первинної обробки вовни (Євлах), завод штучної шкіри (Ширван), килимарства (Аджикабул).
4. Харчова промисловість району базується на виробництві та переробці сільськогосподарської продукції — овочів і фруктів (Сабірабад^[ru]), вина і коньяку (Гейчай), рибних консервів (Нефтчала), м'яса і молока, тваринництва і зернових продуктів.
5. Однією з найрозвиненіших галузей промисловості є електроенергетика. 60 % всієї виробленої в Азербайджані електричної енергії припадає на частку двох мінгечаурських електростанцій.

Зрошувальне землеробство є основою сільського господарства. Для зрошення посівних земель з Мінгечаурського водосховища було проведено Верхньоширванський^[az] і Верхньокарабаський канали. Встановлена мережа дренажних колекторів (Головний Ширванський, Мильський, Мугань-Сальянський колектори) використовується для промивання засолених ґрунтів. До спеціалізованих галузей сільського господарства належать бавовництво, хліборобство, виноградарство, субтропічне плодівництво, баштанництво і рибництво. Більше 9 % виробленої в Азербайджані бавовни припадає на цей економічний район. Також у районі вирощується картопля і цукрові буряки.

Через територію району проходять транспортні лінії, що з'єднують Баку з основними економічними районами, Грузією, Іраном і Туреччиною. Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення кількості міжнародних перевезень, що підвищило значимість цих транспортних шляхів.

У районі діє аеропорт Євлах.

• Адміністративний поділ Азербайджану

• Економічна карта Азербайджану
• Державна Програма соціально-економічного розвитку регіонів Азербайджанської Республіки (2004—2008 рр.)
• Аналіз і оцінка господарських комплексів економічних районів Азербайджану [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] Статтю опубліковано в журналі «Російське підприємництво» № 10 Вип. 1 (193) за 2011 рік, стор. 169—174.
• Регіони Азербайджану [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]