Антонія Бріко
Antonia Brico
Ім'я при народженні	нід. Antonia Louisa Brico
Народилася	26 червня 1902(1902-06-26)[1][2][3] Роттердам, Південна Голландія, Нідерланди
Померла	3 серпня 1989(1989-08-03)[1][2][3] (87 років) Денвер, США
Країна	США
Діяльність	диригентка, піаністка
Галузь	диригентствоd[4] і piano performanced[4]
Alma mater	Університет Каліфорнії (Берклі), Оклендська вища технічна школаd і Берлінський університет мистецтв
Вчителі	Zygmunt Stojowskid[5] і Pizzid[5]
Нагороди	Зал слави жінок Колорадоd (1986) Премія Елізабет Блеквелd (1975)
IMDb	ID 1833689
Медіафайли у Вікісховищі

Антонія Бріко (англ. Antonia Brico; 26 червня 1902(19020626), Роттердам, Нідерланди — 3 серпня 1989, Денвер, США) — музикантка, перша жінка-диригентка.

Народилася 26 червня 1902 року у Роттердамі у родині Агнес Бріко. Оскільки неодружена^[6][7] мати не могла утримувати дитину, вона віддала Антонію в монастир. У дворічному віці її забрала прийомна родина, з якою, під ім'ям Вільгельміни Волтус, у 1908 році Антонія переїхала до США й оселилася в Окленді.

Навчаючись у середній школі, з десяти років, вона почала учитися грі на фортепіано.

Під впливом Пауля Штайндорфа вирішила стати диригенткою^[8].

З 1919 до 1923 рік навчалася у Музичному коледжі Берклі. В цей час знайшла рідну родину та повернула своє справжнє ім'я.

Протягом 1927—1929 років навчалася у Берлінській державній музичній академії.

10 січня 1930 року дебютувала як перша жінка, яка диригувала Берлінським філармонічним оркестром. Про це вона казала:

	Я не називаю себе жінкою-диригентом. Я вважаю себе диригентом, який виявився жінкою.
— Нью-Йорк таймс[9]

	Народжуються або музикантами, або не музикантами. І це не має нічого спільного зі статтю.
— [10]

У липні 1930 року виступила у Лос-Анджелесі. Після цього виступала у Мілані, Копенгагені, Відні, Лондоні,Брюсселі.

У 1932 році повернулася до США. У 1934 році за підтримки першої леді Елеонори Рузвельт та мера Нью-Йорка Фіорелло Ла Гуардіа організувала Нью-Йоркський жіночий симфонічний оркестр.

У 1940-х роках Бріко переїхала у Денвер, де заснувала та була першою музичною керівницею Денверського симфонічного оркестру, який згодом отримав на її честь назву Brico Symphony^[11][12].

Антонія Бріко померла 3 серпня 1989 року у Денвері^[13].

У 1974 році американська музикантка Джуді Коллінз і незалежна кінорежисерка Джилл Годмілоу створили документальний фільм «Антонія. Портрет жінки»^[14].

У 1986 році була включена до Зали жіночої слави Колорадо^[15].

У 2018 році нідерландська режисерка Марія Петерс за фактами життя Антонії Бріко зняла художній фільм «Диригентка»^[16].