Антонов Олександр Сергійович

Антонов Олександр Сергійович
рос. Александр Сергеевич Антонов Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився8 квітня 1972(1972-04-08) Редагувати інформацію у Вікіданих
Приморський край, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер2 грудня 2022(2022-12-02) (50 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кліщіївка, Бахмутська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЧелябінськ Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьофіцер, льотчик, найманець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБарнаульске вище військове авіаційне училище льотчиківd Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникРосійсько-українська війна (з 2014) і Інтервенція Росії в Сирію Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове звання Підполковник у відставці
Нагороди
Герой Російської Федерації
медаль Жукова медаль Нестерова Медаль «Учаснику військової операції в Сирії» Медаль «За відзнаку у військовій службі» 1-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 2-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 3-го ступеня Медаль «За військову доблесть» 2-го ступеня
Заслужений військовий льотчик Російської Федерації

Олександр Сергійович Антонов (рос. Александр Сергеевич Антонов; 8 квітня 1972, Приморський край, РРФСР — 2 грудня 2022, Кліщіївка, Україна) — російський військовий льотчик, найманець ПВК Вагнера, підполковник запасу ВПС РФ. Герой Російської Федерації.

Біографія

В 1990 році вступив в Барнаульське вище військове авіаційне училище. Після закінчення училища в 1995 році служив у ВПС РФ, в тому числі в 2-му бомбардувальному авіаційному полку винищувачів-бомбардувальників у селі Джида, з 2010 року — на 6980-й авіабазі в Челябінську. Учасник інтервенції в Сирію. Влітку 2022 року вийшов у відставку, остання посада — заступник командира авіаполку з льотної підготовки.

Незабаром після виходу у відставку вступив в авіаційне крило ПВК Вагнера. Учасник Російсько-української війни. 2 грудня 2022 року після 22:00 фронтовий бомбардувальник Су-24М, яким командував Антонов, був збитий службовцем ЗСУ за допомогою ПЗРК. Антонов і його штурман Володимир Нікішин загинули. 15 грудня їхні останки були передані росіянам. 25 грудня Антонов був похований на Преображенському цвинтарі Челябінська.

Нагороди

Отримав численні нагороди, серед яких:

Посилання