У 1618 році призначається на посаду маршалка Гродненського. Отримав від короля Сигізмунда III призначення сенатором. 1627 року стає каштеляном Берестя. На цій посаді перебував до 1643 року. Під час своєї каденції підписав протест проти рішення конвакційного сейму 1632 року, що гарантував свободу віросповідування.
У 1643—1645 роках був воєводою мінським. Після смерті берестейського воєводи Теофіла Тризни обійняв його посаду. Як сенатор і воєвода брав участь в елекційному сеймі 1648 року, на якому було обрано королем Яна II Казимира. Того ж року підтримав звинувачення проти православного діяча Афанасія Филиповича, якого було страчено. Був берестейським воєводою до самої смерті, що сталося наприкінці 1651 або на початку 1652 року.
Родина
1. Дружина — Ельжбета, донька Яна Вейхера, воєводи Хелмінського
Діти:
Станислав (д/н—1670), підкоморій Гродненський
Ізабелла, дружина Лукаша Войни, хорунжого Вовлковиського
T. Wasilewski: Massalski Andrzej (zm. 1651/2). W: Polski słownik biograficzny. T. 20. Warszawa: PAN, 1975, s. 133—134.
Вяроўкін-Шэлюта У. Масальскія // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. Т.2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал.рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: БелЭн, 2006
