PROFILPELAJAR.COM

	Андрес Станьяро
	Андрес Станьяро
Особисті дані
Народження	19 листопада 1907
	Буенос-Айрес, Аргентина
Смерть	невідомо
Громадянство	Аргентина
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Андрес Станьяро (ісп. Andrés Stagnaro, 19 листопада 1907, Буенос-Айрес — ?) — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні кар'єри — футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Расінг» (Авельянеда) та «Рома».

Клубна кар'єра

Інформація про виступи Андреса Станьяро в аргентинських клубах у 1920-х роках різниться у джерелах. Є згадки про його виступи в «Чакаріта Хуніорс» і «Расінг» (Авельянеда).

В 1931 році був проведений перший професіональний чемпіонат Аргентини, який Станьяро провів у клубі «Чакаріта Хуніорс»^[3].

В 1932 році Андрес повернувся в команду «Расінг» (Авельянеда), а у 1933 році також недовго перебував в клубі «Атланта» (Буенос-Айрес).

В тому ж 1933 році, за посередництва аргентинського футболіста італійської ««Роми»» Ніколаса Ломбардо, Станьяро отримує пропозицію приєднатися до римської команди^[4]. Разом з Андресом до «Роми» перейшли також Енріке Гвайта і Алехандро Скопеллі^[4]. Звістка про перехід провідного гравця в італійський чемпіонат викликала велике незадоволення у вболівальників «Расінга»^[4].

В складі ««Роми»» в сезоні 1933/34 років Станьяро лише періодично показував свій високий рівень гри, через конкуренцію з боку капітана римлян Фульвіо Бернардіні^[4]. Наступний сезон 1934/35 Андрес майже повністю пропустив через травму. Перед початком нового сезону в 1935 році Станьяро разом з тими ж Гвайтою і Скопеллі вирішують втекти з Італії через острах потрапити на військову службу^[4]. На той момент вони мали італійське громадянство і за новим законодавством могли бути мобілізовані.

Станьяро повернувся в «Расінг», де виступав до 1938 року.

Виступи за збірну

5 лютого 1933 року виступав у складі національної збірної Аргентини в товариському матчі проти збірної Уругваю^[5]. Матч завершився перемогою аргентинців з рахунком 4:1.

Примітки

↑ ^а ^б Сумарно за періоди 1932-33 і 1936-38
↑ У 1924-1926 роках в складі збірної Аргентини зіграв 2 матчі і забив 1 гол Армандо Станьяро, який виступав у аргентинському клубі «Палермо» і фігурує в джерелах серед найкращих бомбардирів чемпіонатів 1925 і 1926 років. Невідомо, чи це був молодий 17-19-річний Андрес Станьяро (у якого в деяких джерелах згадується друге ім'я Армандо), чи його однофамілець.
↑ Дебют команди «Чакаріта Хуніорс» в чемпіонаті Аргентини
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Профіль на almanaccogiallorosso.it. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 січня 2021.
↑ Протокол матчу. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 12 січня 2021.