Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2018)

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (листопад 2015)

Анатолій Деркач
Псевдо	«Не-жанаты», Дзядок Тарас, А. Дзяркач, А. Зіміёнка і А. Зіміёнак
Народився	6 (18) квітня 1887  Турець, Новогрудський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Помер	5 вересня 1937(1937-09-05) (50 років)  Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  Білоруська РСР
Діяльність	мемуарист, поет, письменник, редактор, перекладач, сатирик, гуморист
Галузь	творче та професійне письмоd[1], поезія[1], сатира[1], перекладацтво[d][1] і humorous poetryd[1]
Знання мов	білоруська[1], російська[1] і українська[1]
Заклад	Сельская газетаd, Полымя (часопис) і Q13032425?
Медіафайли у Вікісховищі

Анатоль Дзеркач (справжнє ім'я: Анатолій Григорович Зимієнко, нар. (6 (18) квітня 1887, Турець, Новогрудський повіт, Мінська губернія, Російська імперія (зараз Корелицький район, Гродненська область, Білорусь — 5 вересня 1937, Мінськ) — білоруський поет, активіст білоруського руху в Російській імперії. У часи московсько-большевицької окупації — сатирик, гуморист, мемуарист. Редактор.

Жертва московсько-большевицького терору.

Закінчив народне училище у Новогрудку (1904).

Служив у земській та міській управах у Мінську. Член партії есерів. 1908 заарештований, відправлений у заслання.

Після Лютневої революції 1917 служив у мінських адміністративних органах Тимчасового уряду. Працював у газеті «Білоруське село»; з 1924 року — редактор сатиричного журналу «Дубинка» (додаток до газети «Зірка»); працював у газеті «Піонер Білорусі», журналі «Полум'я».

Член СП БРСР (з 1934).

Викрадений групою НКВД СССР 16 жовтня 1936 року; убитий у тюрмі.

Реабілітований самим комуністами 1957.

Дебютував у пресі у 1904 році; спочатку писав російською мовою. Працюючи у сатиричному жанрі, узяв собі псевдонім Анатолій Деркач. Писав твори для дітей. Перекладав з російської та української мов. Автор спогадів.

• Про попів, про дяків, про селян-мужиків: Сатиричні вірші. Мн., 1925;
• Миколине господарство: Агро-поема. Мн., 1927;
• Наші приятелі. Мн., 1928;
• Звірі наших лісів. Мн., 1929;
• Бог удвох. Мн., 1930;
• Всім потроху …: Сатира та гумор: Вірші. Мн., 1930;
• Кочергою по образах. Мн., 1930;
• Окупація та інтервенція у Білорусі. М., 1932.

• Загиблі поети-жертви комуністичних репресій [Архівовано 30 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Турець(рос.)

1. ↑ ^{а б в г д е ж и} Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863