Анастасія Василівна (нар. близько 1397–98 — пом. 1470) — друга донька великого князя московського Василя І Дмитровича від литовської князівни Софії Вітовтівни.

У 1417 році, зміцнюючи стосунки з Литовсько-Руською державою, батько видав її заміж за Олелька Володимировича, майбутнього князя київського. Згідно з тевтонським рапортом, весілля, що його справив внучці Вітовт, почалося 22 серпня й тривало цілий тиждень^[1]. В посаг дівчина одержала малоярославецькі волості Передол і Почапод (згодом, 1458/59, вона дарувала їх Троїце-Сергієвій обителі, ігумен котрої Васіан у той час перебував у Києві з місією «укрепления православного христианства»^[2], причому імена Олельковичів було внесено до монастирського синодика^[3]).

Осінню 1421 Анастасія навідала отця в Москві, воротившись за тиждень перед Різдвом^[4].

Під час династичної війни у ВКЛ Олелька з сім'єю на веління Сигізмунда Кейстутовича було ув'язнено. Його самого посадили в Кернові, тоді як Анастасію, синів Семена та Михайла — в Утянах. Це, найімовірніше, сталось в період між весною чи то пак літом 1434 й початком лютого 1435, позаяк іще на зламі 1433–34 рр. князь та родина видали у своїм двірці Турець грамоту для Лавришівського монастиря. Невдовзі після того, як Сигізмунда у березні 1440 вбили змовники, пани радні звільнили їх^[2][5].

Згодом княжна спричинилась до міжусобиці на землях північно-східної Русі на стороні брата Василя II, осліпленого в 1446 Дмитром Шемякою. Вона всіляко допомагала його прибічникам, які втекли до ВКЛ, а також підіслала в Москву свого шпигуна, киянина Полтинка, щоб стежити за діями Шемяки та вчасно повідомляти братові про його наміри. Листувалась з митрополитом Іоною^[6][4].

У шлюбі народилось двоє чи радше троє синів і кілька дочок:

• Семен (1420 —1470), з волі великого князя Казимира IV посів київський престол (1455–70);
• Михайло (пом. 1481), князь копильський і слуцький, намісник у Великому Новгороді (8 листопада 1470 — 15 березня 1471), страчений за спробу державного перевороту;
• Олександр (лат. Alexander Alexandri ex ducibus Russie), записаний в метриці Краківської академії під 1455 роком (за твердженням польського історика Яна Тенговського)^[7];
• Барбара (1428-29 —1492), пішла під вінець з кн. Болеславом IV Мазовецьким^[5];
• Юліана, стала дружиною кн. Юрія Семеновича Гольшанського^[3];
• Феодосія (Федька), побралась із кн. Семеном Юрійовичем N^[7];
• NN вийшла заміж за кн. Юрія Федоровича Пронського, емігранта до ВКЛ^[8];
• Євдокія (пом. 1467), перша жінка молдавського господаря Штефана III (з літа 1463)^[8];
• Олександра, була одною з молодших, 6 квітня 1460 вона дарувала Краківській академії золотий ланцюг вартістю 36 флоринів^[7].