Американська філософія

Філософська думка в Сполучених Штатах Америки має тривалу історію розвитку, широка за обсягом та тематикою. Internet Encyclopedia of Philosophy зазначає, що попри відсутність рис, за якими її можна було б визначити, «американську філософію» можна розглядати як таку, що відображала й формувала колективну ідентичність американців упродовж усієї історії американської нації."[1]

Політичний мислитель та історик Алексіс де Токвіль дав своє власне визначення у першому параграфі другого тому праці Демократія в Америці.[2]

Гадаю, що в жодній країні цивілізованого світу філософії не надається менше уваги, ніж у Сполучених Штатах... Проте легко помітити, що майже всі мешканці Сполучених Штатів мають однакове розуміння і керуються однаковими правилами; тобто, навіть не завдаючи собі клопоту визначити правила філософського методу, вони такий метод мають, єдиний для усього народу. Уникати пут систем та звичок, родинних заповітів, класових переконань та, певною мірою, національних упереджень; визнавати перекази минулого тільки як засіб отримання інформації, а чинні факти лише як урок того, як робити по іншому, і робити краще; дошукуватися природи речей для своєї користі, й тільки; добиватися результатів, не обмежуючи себе засобами, доходити до суті, не звертаючи уваги на форму; - такі головні риси того, що я називаю філософським методом американців... Здебільшого, там де потрібно думати, американці покладаються тільки на власне розуміння.

XVII століття

Американський спосіб філософського мислення почав складатися в часи колонізації Нового світу європейцями[1]. Прибуття у Нову Англію пуритан спрямувало ранню американську філософію в русло релігії (пуританський провіденціалізм), але водночас мислителів того часу турбували питання про свіввідношення між особистим та громадським[1].

Такі мислителі як Джон Вінтроп наголошували на важливості громадського в порівнянні з особистим, вважали що перше має пріоритет над другим. Інші, наприклад співзасновник Род-Айленду Роджер Вільямс, притримувалися думки, що віротерпимість чесніша, ніж намагання добитися релігійної однорідності в громаді[3].

XVIII століття

У XVIII столітті філософська думка в США розділилася. Одну половину відзначала теологія реформованого пуританського кальвінізму, на який вплинули Велике пробудження та природнича філософія Просвітництва, а на іншу — моральна філософія американського просвітництва, яку викладали в університетах США[4]. У буремні роки 1760-х та 1770-х вони викували нову інтелектуальну культуру Сполучених Штатів[5], що призвела до американського втілення європейського Просвітництва, тісно пов'язаного з політичною думкою Батьків-засновників[1].

У цьому столітті до колоніальної Британської Америки прийшли ідеї Френсіса Бекона та філософів Просвітництва: Декарта, Ньютона, Локка, Волластона й Берклі. Народжені в Америці Семюел Джонсон та Джонатан Едвардс спочатку перебували під впливом цих філософів, а потім адаптували ідеї Просвітництва, розвинувши свою власну американську теологію та філософію. Обидва були висвяченими пуританськими священиками, що прокниклися вченням Просвітництва. Обидва отримали освіту в Єльському університеті, обидва були ідеалістами, перебували під впливом Берклі й стали вливовими президентами коледжів. Обидва вплинули на розвиток політичної філософії в Америці та на праці Батьків-засновників. Але основою теології Едвардса була кальвіністська доктрина, реформована в руслі пуританства, тоді як Джонсон перейшов до англіканства, а згодом у новій американській моральній філософії сприрався на ідеї природної релігії Волластона. Наприкінці століття в універиситетах США вчення цих двох супротивників замінила шотландська школа здорового глузду, яка продовжувала панувати в американських академічних колах до Громадянської війни[6].

XIX століття

У XIX століття в США прийшов романтизм. В Америці він утілився у трансценденталізм, і це було вагомим суто американським винаходом. Іншою школою, що набрала сили в XIX столітті був прагматизм. Існував також слабший рух у руслі гегельянства на чолі з Джорджем Голмсом Говісоном. Осередком цього руху був Сент-Луїс. Він значно поступався прагматизму за масштабами[1].

Серед інших реацій на матеріалізм були "об'єктивний ідеалізм" Джозаї Ройса та персоналізм (іноді його називають "бостонським персоналізмом") Бордена Паркера Боуна.

Трансценденталізм

Генрі Девід Торо, 1856
Ральф Волдо Емерсон, бл. 1857

Трансценденталізм у Сполучених Штатах відзначав наголос на суб'єктивному досвіді. Його можна розглядати як реакцію на модернізм та інтелектуалізм загалом та механістичний редукціоністський світогляд зокрема. Для трансцеденталізму харакетерна холістична віра в ідеальний духовний стан, що виходить за межі фізичного та емпіричного, і цього досконалого стану можна досягти тільки через власну інтуїцію та особисті рефлексії, а зовсім не через індустріальний прогрес чи науковий поступ, і зовсім не через приписи та принципи традиційної організованої релігії. Визначними трансценденталістами були Ральф Волдо Емерсон, Генрі Девід Торо та Маргатер Фуллер[7].

Трансценденталісти прагнули повернення до природи й вірили, що справжнє знання інтуїтивне й особисте, виникає при зануренні людини в природу та розмірковування про неї, на противагу науковому знанню, що є результатом емпіричного чуттєвого досвіду[8].

Такі речі як наукові прилади, політичні інституції та звичні правила моралі, продиктовані традиційною релігією, потрібно подолати. У романі Торо Волден або життя у лісі трансцензус (перехід, подолання) досягається зануренням у природу й віддаленням від суспільства.

Дарвінізм у США

Вихід у світ 1859 року книги Чарлза Дарвіна Походження видів із викладом теорії еволюції сильно вплинув на філософію у США. Джон Фіске та Чонсі Райт ратували за перегляд філософії у світлі еволюції. Вони обидва бажали зрозуміти мораль та розум через ідеї Дарвіна, закладаючи прецедент еволюційної психології та еволюційної етики.

Біологічна теорія Дарвіна стала також частиною соціальної та політичної філософії англійського мислителя Герберта Спенсера та американського філософа Вільяма Грема Самнера. Герберт Спенсер, який першим ужив фразу виживання найпристосованішого, вірив, що в суспільстві точиться боротьба за виживання, а різні групи суспільства перебувають там, де вони є, через рівень їхньої пристосованості. Ця боротьба людському роду на користь, оскільки з часом слабкі не витримають добору, й залишаться лише сильні. Таку позицію часто називають соціальним дарвінізмом, хоча вона відрізняється від євгеніки, з якою її часто асоціюють. Віра Самнера та Спенсера в laissez-faire суперечила штучному добору з метою досягти запланованого результату.

Самнер, на якого Спенсер мав великий вплив, вірив, як і промисловець Ендрю Карнегі, що завдяки соціальній ролі боротьби за виживання капіталізм є природною соціально-економічною системою, що приведе до найбільшого добробуту. Крім віри у вільний ринок Самнер стояв на антиімперіалістичних позиціях (йому приписують термін етноцентризм) й відстоював золотий стандарт.

Прагматизм

Мабуть найбільш впливовою школою думки, до того ж унікально американською, був прагматизм. Він виник наприкінці XIX століття, визначними мислителями цього філософського напрямку були Чарлз Сандерс Пірс, Вільям Джемс та Джон Дьюї. Вихідним положенням прагматизму є те, що віра є підставою для дії. Він стверджує, що сенс твердження є наслідковою формою поведінки або практики, про які йшлося б, якби це твердження було б правдою[9].

Чарлз Сандерс Перс

Чарлз Сандерс Перс — американський науковець, прагматик, логік, математик, філософ

Полімат, логік, математик, філософ Чарлз Сандерс Пірс (Перс) запровадив термін прагматизм наприкінці 1870-х[10]. Він був членом Метафізичного клубу, в якому спілкувалися між собою тогочасні інтелектуали, зокрема Чонсі Райт та Вільям Джеймс[9]. Крім значного доробку в семіотиці, логіці та математиці Пірс написав твори, що вважаються витоками прагматизму "The Fixation of Belief" («Фіксація віри», 1877) та "How to Make Our Ideas Clear" («Як зробити наші ідеї ясними», 1878).

У «Фіксація віри» Пірс відстоює вищість наукового методу у встановленні віри щодо теоретичних питань. У «Як зробити наші ідеї ясними» він ратує за прагматизм, сформульований як те, що він пізніше назвав максимою прагматизму: "Розгляньте усі можливі якості, що мали б зрозуміле практичне значення, які ми вважаємо притаманними нашому об'єкту розмірковувань. Тоді наші уявлення про ці якості складають нашу концепцію самого об'єкту". Перс наголошував, що концепція є загальною, тобто її значення не є набором фактичних, конкретних якостей. Натомість концепція об'єкта прирівнюється до уявленнь про його якості в загальному сенсі усіх проявів на практиці, які тільки можна собі уявити. Ці можливі практичні прояви є значенням концепції.

Ця максима призначена для того, щоб роз'яснити плутанину, яка виникає, наприклад, від формальних, але не практичних відмінностей. Традиційно ідеї аналізують, розкладаючи на частини (приклад Перса: означення істини як відповідності між знаком та об'єктом). До цього потрібного, але обмеженого кроку максима додає ще один крок, орієнтований на практику (приклад Перса: означення істини як достаньої для мети дослідження).

Серцем прагматизму є метод ексериментальної рефлексії[11], що досягає формулювання концепції, розглядаючи уявні обставини, які могли б підтвердити чи спростувати її. Цей метод вітає формулювання гіпотези й залишає простір для покращення та верифікації.[12]. Запоровадження гіпотези — характерна для Перса ідея, що дозволяє йому вийти за рамки звичної альтернативи між дедуктивним раціоналізмом та індуктивним емпіризмом, хоча він сам працював в області математичної логіки й був одним із засновників статистики.

Філософія Перса охолплює триступеневу систему категорій, фалібілізм та антискептицизм у ставленні до істини, віру в те, що істина незмінна та, що її можна пізнати, логіку як формальну семіотику (зокрема семіотичні елементи та класи знаків, способи умовиводів та методи отримання знання у поєднанні з прагматизмом та здоровим глуздом), схоластичний реалізм, теїзм, об'єктивний ідеалізм та віру в реальність неперервності простору й часу й реальність абсолютного випадку, в механістичну необхідність, в творчу любов як у принципи, що діють у космосі й є способами його розвитку.

Вільям Джеймс

Вільям Джеймс, американський прагматист та психолог

Вільям Джеймс (1842–1910) був «оригінальним мислителем у галузях фізіології, психології й філософії та між ними»[13]. Славу йому принесли книга Різноманіття релігійного досвіду (англ. The Varieties of Religious Experience), монументальна праця Принципи психології (англ. The Principles of Psychology) та лекція Воля до віри (англ. The Will to Believe).

Як і Перс[14] Джеймс бачив у прагматизмі відомі підходи, переосмисленні в руслі нового філософського методу, що прояснює ідеї й так розв'язує дилеми. У лекціях 1910 року Pragmatism: A New Name for Some Old Ways of Thinking (Прагматизм:Нова назва для старих способів мислення) Джеймс перефразував максиму прагматизму Перса:

Ліві лапки Суттєвим фактом у корені усіх наших розрізнень-у-думці, якими б витонченими вони не були б, є те, що жодне з них не є настільки тонким, щоб полягати в чомусь іншому окрім можливої практичної різниці. Тож, щоб добитися досконалої ясності наших думок про об'єкт, нам потрібно тільки розглянути, про які прояви практичного типу цього об'єкту ми можемо подумати — яких відчуттів можна очікувати щодо нього, до яких реакцій готуватися. Праві лапки

Продовжуючи, він охарактеризував прагматизм не лише як метод прояснення ідей, а й як запровадження цілком конкретної теорії істини. Персу ця думка Джеймса не сподобалася, для нього максима прагматизму була тільки максимою логіки, а сам прагматизм тільки методологічною установкою, він прямо заперечував те, що прагматизм є якоюсь субстанційною доктриною чи теорією будь-чого — істини чи чогось ще.[15]

Джеймс відомий також радикальним емпіризмом, який стверджує, що відношення між об'єктами настільки ж реальні як і самі об'єкти. Ще він був плюралістом, вірячи що можливо мати кілька різних описів істини. Він відкидав теорію істини як відповідності між описом та самим об'єктом, відстоюючи натомість думку що істина складається з віри, фактів про світ, інших базових вірувань, та майбутніх наслідків цих вірувань. Наприкінці життя Джеймс перейшов на позиції нейтрального монізму — погляду, що першооснова реальності єдина, і вона не є ні психічною ні фізичною[16].

Джон Дьюї

Джон Дьюї (1859–1952), беручи участь у тій же високоінтелектуальній філософській діяльності, що його попередники Джеймс та Перс, багато писав також на політичні й соціальні теми, тож його вплив у громадській сфері був більшим. Крім того, що він був одним із фундаторів прагматизму, Дьюї був одним із засновників функціональної психології та провідною фігурою в русі за прогресивну освіту в США у першій половині XX століття[17].

Дьюї виступав проти індивідуалізму класичного лібералізму, стверджуючи, що соціальні інституції не є засобами отримання чогось для окремих людей. Вони є засобами творення особистостей[18]. На його думку громадяни не є речами, яких повинні обслуговувати громадські інститути, а навпаки, громадські інститути первинні й формують окремих громадян. Таке облаштування суспільства є засобом творення особистостей й забезпечення особистих свобод.

Добре відомий внесок Дьюї в прикладну філософію та філософію освіти. За його філософією освіти діти вчаться, роблячи. Дьюї вважав що шкільна освіта занадто довга й формальна, що діти навчалися краще, якби були залучені до діяльності повсякденного життя. Наприклад, діти могли б збагнути пропорції, готуючи їжу або спостерігаючи скільки часу тривають подорожі різними видими транспорту[19].

ХХ століття

Джордж Сантаяна, іспано-американський філософ

До прагматизму, який зародився у США в ХІХ столітті, на початку ХХ-го приєдналися інші школи філософської думки, й незабаром витіснили його, хоча й тимчасово. У ХХ столітті зародилася філософія процесу, на яку вплинули науковий світогляд та теорія відносності Ейнштейна. у середині століття в США набули популярності філософія мови та аналітична філософія. Популярні в Європі екзистенціалізм та феноменологія в США не мали успіху[1].

Відторгнення ідеалізму

Прагматизм залишався впливомим напрямком у ХХ столітті, і провідним його прибічником у цей час був іспанець за походженням Джордж Сантаяна. На його переконання ідеалізм геть суперечить здоровому глузду. Він вважав, якщо знання вимагає абсолютної певності, то знання взагалі неможливе, що призведе до скептицизму. За Сантаяною знання включає елемент віри, яку він назива «тваринною вірою».

У книзі Scepticism and Animal Faith (Скептицизм та тваринна віра) Сантаяна стверджує, що знання не є результатом міркувань. Натомість знання це те, що необхідно для того, щоб щось зробити, й для успішної взаємодії зі світом[20]. Як натураліст Сантаяна різко критикував епістемологічний фундаменталізм. Пояснення подій природного світу належить царині науки, тоді як значення й цінність цього пояснення повинні вивчати філософи. В інтелектуальному кліматі філософії здорового глузду Сантаяну підтримували мислителі руху нового реалізму, наприклад Ралф Бартон Перрі.

Філософія процесу

Філософія процесу, підґрунтям якої був світогляд у дусі Ейнштейна, мала своїми головними представниками Алфреда Норта Вайтгеда та Чарлза Гартсгорна. Основими переконанням цього напрямку філософії є занесення подій та процесів до основних онтологічних категорій[21]. У книзі The Concept of Nature (Концепція природи) Вайтгед стверджував, що речі є такою сукупністю подій, яка підтримує перманентність. Для такої сукупності він вигадав термін concresence (зцементування). Філософія процесу наслідує Геракліта в тому сенсі, що основною онтологічною категорією є зміна[22]. Чарлз Гартсгорн розвинув на основі поглядів Вайтгеда теологію процесу.

Аналітична філософія

Середина XX століття стала початком панування в США аналітичної філософії. Перш ніж потрапити в США, аналітична філософія зародилася в Європі в працях Готлоба Фреге, Бертрана Расселла, Людвіга Віттгенштайна та логічних позитивістів. Коли до влади у Німеччині прийшов Адольф Гітлер, багато позитивістів перебралися до Британії й США, і це сприяло встановленню аналітичної філософії як панівної[1].

Логічні позитивісти стояли на позиції принципу верифікації. Вони вважали істини логіки й математики тавтологіями, а наукові істини такими, що їх можна верифікувати. Будь-які інші твердження: етичні, естетичні, теологічні, метафізичні й онтологічні вважалися беззмістовними.

Віллард Ван Орман Квайн не був логічним позитивістом, але поділяв із ними переконання, що філософія повинна йти нога в ногу з наукою, переслідуючи мету інтелектуальної ясності й розуміння світу. Він розкритикував логічних позитивістів та розрізнення аналітичного й синтетичного знання в есе "Two Dogmas of Empiricism" (Дві догми емпіризму) й пропагував свою ідею «павутини віри» — когерентистську теорію обґунтування. Епістемологія Квайна, оскільки він вважав одиничний досвід не ізольованим, є холістичним підходом до знання, в якому кожне вірування, кожен досвід переплутується з цілим. Квайн відомий також тим, що вигадав слово "gavagai" як частину своєї теорії невизначеності перекладу[23].

Сол Кріпке на пляжі в Бразилії

Студенту Квайна в Гарварді Солу Кріпке належать 4 значні внески в філософію:: (1) семантика модальної та спорідненої з нею логік, опублікована в кількох есе, починаючи з часів, коли йому ще не було й двадцяти, (2) принстонські лекції Іменування та необхідність 1970 року (опубліковані в 1972 та 1980), які суттєво переструктурували філософію мови і, на думку деяких філософів "повернули респектабельність метафізиці". (3) толкування філософії Віттгенштейна[24] (4) Теорія істини. Кріпке також зробив важливий внесок в теорію множин.

Девід Келлогг Льюїс, ще один гарвардський студент Квайна, відомий пропагуванням модального реалізму, напрямку думки, що стверджує існування нескінченного числа конкретних і каузально відокремлених можливих світів, одним із яких є наш[25]. Ці можливі світи фігурують також в модальній логіці.

Інший важливий філософ і автор Томас Кун багато працював у галузі історії науки та філософії науки. Славу йому принесла книга Структура наукових революцій. У книзі стверджується, що наука проходить через різні парадигми, які змінюються, коли перед науковцями постає нова загадка. Нова загадка спричиняє бурхливі пошуки істини й зміну картини світу, яку Кун назвав зміною парадигм[26]. Ця робота вважається віховою і соціології знання.

Повернення політичної філософії

Аналітичні філософи цікавилися абстрактним і концептуальним, тож до 1970-х філософська думка в США закинула соціальні та політичні теми, які були характерними для неї з часів заснування країни.

Складовою частиною повернення до політичної та соціальної проблематики була популярність творів Айн Ренд, яка в романах The Fountainhead (1943) та Атлант розправив плечі (1957) пропагувала етичний егоїзм (практику системи поглядів, яку вона назвала об'єктивізмом). Ці два романи започаткували рух об'єктивістів і вплинули на невеличку групку студентів, що називали себе Колективом, до якого належав, зокрема, молодий Алан Грінспен, майбутній голова Федеральної резервної системи.[27].

Об'єктивізм стверджує існування зовнішньої об'єктивної реальності, яку можна пізнати розумом, що людина дії згідно зі своїми власними раціональними інтересами, і що правильною формою економічного устрою суспільства є laissez-faire капіталізм.[28]. Академічні філософи дуже скептично ставляться до якості й інтелектуальної строгості доробку Ренд[29][30], але вона залишається популярною, хоча й контраверсійною постаттю в американському лібертаріанському русі[31][32].

У 1971 році Джон Ролз опублікував книгу Теорія справедливості. У ній сформульована ідея справедливості, в основі якої лежить теорія соціального контракту.

Феміністична філософія

Бетті Фрідан

Попри те, що й раніше чимало авторок вважалися феміністками, як-от Сара Грімке, Шарлотт Перкінс Гілмен, Елізабет Кеді Стентон та Енн Гатчінсон, феміністичний рух 1960-х та 1970-х, так звана друга хвиля фемінізму, відомий своїм внеском у філософію.[33]

Великої популярності набула книга Бетті Фрідан Загадка жіночності. Інші феміністичні філософині, такі як Алісія Острікер та Едрієнн Річ, розвинули її ідеї. Вони критикували базові припущення та цінності: суб'єктивність андроцентризму пізнання та чоловічний підхід до питань етики, особливо щодо політичних теорій, в основі яких лежала рівність прав. Феміністичні дослідниці стверджували, що не існує нейтрального щодо цінностей дослідження, й намагалися проаналізувати соціальний аспект філософських питань.

Сучасна філософія

Гіларі Патнем

Під кінець ХХ століття відновився інтерес до прагматизму. Значною мірою його зумовила творчість Гіларі Патнема та Річарда Рорті. Рорті знаменитий як автор книг Philosophy and the Mirror of Nature (Філософія і дзеркало природи) та Philosophy and Social Hope (Філософія та соціальна надія). Гіларі Патнем відомий квазіемпіризмом у математиці[34], провокативною ідеєю уявного експерименту «мозок у чані»[35] на іншими роботами з філософії свідомості, філософії думки та філософії науки.

На перший план вийшли дебати з філософії свідомості. Такі американські філософи як Гіларі Патнем, Доналд Девідсон[36], Деніел Деннетт[37], Дуглас Гофстедтер[38], Джон Серль[39], Патрісія Черчленд та Пол Черчленд[40] продовжували дискутувати такі питання як природа розуму та важка проблема свідомості, питання сформульоване австралійцем Девідом Чалмерсом[41].

На початку ХХІ століття набула сили теорія інтеграції тіла й розуму — втілене пізнання. Цю точку зору відстоювали такі філософи як Шон Галлахер та Алва Ное, разом із британцем Енді Кларком, бачачи в ній природне продовження прагматизму та думок Канта, Гайдеггера, Мерло-Понті та інших[42].

Відомі американські філософи права Роналд Дворкін та Річард Познер працюють в областях політичної філософії та юриспруденції. Познер відомий економічним аналізом права — теорії, що намагається зрозуміти правові норми та інститулції через призму мікроекономіки.[43] Дворкін славу принесли теорія права як цілісності та правовий інтерпретизм, особливо книга Law's Empire (Імперія права).[44][45]

Філософ Корнел Вест відомий завдяки аналізу американського культурного життя в расових, гендерних та класових питаннях, а також своїми зв'язками за прагматизмом та трансценденталізмом.

Алвін Платінга є християнським філософом, відомим захистом свободи волі в питанні природи зла, еволюційним аргументом проти натуралізму, позицією, що віра в Бога є базовою та модальною версією онтологічного доказу існування Бога. Майкл Рі продовжив думку Платінги, стверджуючи, що програма досліджень повинна включати як натуралізм, так і супернатуралізм[46].

Виноски

  1. а б в г д е ж "American philosophy" at the Internet Encyclopedia of Philosophy Retrieved on May 24, 2009
  2. Tocqueville, Alexis, translated by Henry Reeve, Democracy in America: Part the Second: The Social Influence of Democracy, Volume 2, Democracy in America: Part the Second: The Social Influence of Democracy, J. & H. G. Langley; Philadelphia, Thomas, Cowperthwaite & Company, 1840, p. 1
  3. "Religious Tolerance" - Freedom: A History of US: PBS.com Retrieved September 9, 2009
  4. Hoeveler, J. David, Creating the American Mind:Intellect and Politics in the Colonial Colleges, Rowman & Littlefield, ISBN 978-0742548398, 2007, p. xi
  5. Hoeveler, p. xii
  6. Hoeveler, p. 127
  7. "Famous Transcendentalists" [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.] Retrieved September 9, 2009
  8. "Transcendentalism" at the SEP Retrieved September 9, 2009
  9. а б "Pragmatism" at IEP Retrieved on July 30, 2008
  10. "Pragmatism - Charles Sanders Peirce" Retrieved September 9, 2009
  11. Peirce (1902), Collected Papers v. 5, paragraph 13, note 1. See relevant quote at Pragmatic maxim#6.
  12. See Collected Papers, v. 1, paragraph 34, Eprint (in "The Spirit of Scholasticism"), where Peirce ascribes the success of modern science less to a novel interest in verification than to the improvement of verification.
  13. "William James" at SEP Retrieved on July 30, 2009
  14. See "Pragmatism (Editor [3])", c. 1906, especially the portion published in Collected Papers v. 5 (1934), paragraphs 11-12.
  15. Peirce (1903), Collected Papers v. 2, paragraph 99; v. 5, paragraphs 18, 195; v. 6, paragraph 482.
  16. "Neutral Monism" in the Stanford Encyclopedia of Philosophy, Retrieved September 9, 2009
  17. Violas, Paul C.; Tozer, Steven; Senese, Guy B. School and Society: Historical and Contemporary Perspectives (англ.). McGraw-Hill Humanities/Social Sciences/Languages. с. 121. ISBN 0-07-298556-9.
  18. "Dewey's Political Philosophy" in Stanford Encyclopedia of Philosophy, Retrieved on July 30, 2009
  19. John Dewey: Philosophy of Education" [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] Retrieved on July 30, 2009
  20. "George Santayana" at the Stanford Encylclopedia of Philosophy Retrieved September 9, 2009
  21. "Process Philosophy" at the SEP Retrieved on September 7, 2009
  22. "Process Philosophy and the New Thought Movement" [Архівовано 26 серпня 2009 у Wayback Machine.] Retrieved September 7, 2009
  23. "UNDERSTANDING QUINE'S THESES OF INDETERMINACY" by Nick Bostrom Retrieved September 7, 2009
  24. 1982. Wittgenstein on Rules and Private Language: an Elementary Exposition. Cambridge, Mass.: Harvard University Press. ISBN 0-674-95401-7. Sets out his interpretation of Wittgenstein aka Kripkenstein.
  25. "David K. Lewis" - Princeton University Department of Philosophy [Архівовано 15 травня 2008 у Wayback Machine.] Retrieved on September 7, 2009
  26. "Thomas Kuhn" at the SEP Retrieved on September 7, 2009
  27. Ip, Greg; Steel, Emily (15 вересня 2007). Greenspan Book Criticizes Bush And Republicans. Wall Street Journal. с. A1.
  28. "INTRODUCING OBJECTIVISM" by Ayn Rand [Архівовано 1 травня 2010 у Wayback Machine.] Retrieved on September 7, 2009
  29. "The Winnowing of Ayn Rand" by Roderick Long Retrieved July 10, 2010
  30. "The philosophical art of looking out number one" at heraldscotland Retrieved July 10, 2010
  31. "Ayn Rand" at the Internet Encyclopedia of Philosophy Retrieved July 10, 2010
  32. "Profile of Ayn Rand at the Cato Institute [Архівовано 28 липня 2010 у Wayback Machine.] Retrieved July 10, 2010
  33. "Topics in Feminism" at the Stanford Encyclopedia of Philosophy Retrieved September 7, 2009
  34. Putnam, Hilary, 1975, Mind, Language, and Reality. Philosophical Papers, Volume 2. Cambridge University Press, Cambridge, UK. ISBN 88-459-0257-9
  35. "Brains in a Vat" at the Stanford Encyclopedia of Philosophy Retrieved September 10, 2009
  36. "Donald Davidson" at the Internet Encylclopedia of Philosophy [Архівовано 2009-07-24 у Wayback Machine.] Retrieved September 10, 2009
  37. "Daniel Dennett" at the Dictionary of the Philosophy of Mind Retrieved September 10, 2009
  38. Douglas Hofstadter's page at Indiana.edu [Архівовано 2012-08-03 у Archive.is] Retrieved September 10, 2009
  39. "John Searle" at the Dictionary of the Philosophy of Mind Retrieved September 10, 2009
  40. "Eliminative Materialism" at the Stanford Encylclopedia of Philosophy Retrieved September 10, 2009
  41. "Facing Up to the Problem of Consciousness" - David Chalmers Retrieved September 10, 2009
  42. Gallagher, S. 2008(in press). "Philosophical antecedents to situated cognition". In Robbins, P. and Aydede, M. (eds). "Cambridge Handbook of Situated Cognition". Cambridge: Cambridge University Press [Архівовано 14 червня 2011 у Wayback Machine.] Retrieved 3 July 2012.
  43. "The Economic Analysis of Law" by Lewis Kornhauser at the Stanford Encyclopedia of Philosophy Retrieved September 11, 2009
  44. "Interpretivist Theories of Law" by Nicos Stavropoulos at the Stanford Encyclopedia of Philosophy Retrieved September 11, 2009
  45. Allan, T. R. S. (1988). Review: Dworkin and Dicey: The Rule of Law as Integrity. Oxford Journal of Legal Studies. Oxford University Press. 8 (2): 266—277. doi:10.1093/ojls/8.2.266. ISSN 0143-6503. JSTOR 764314.
  46. Michael C. Rea: World Without Design: Ontological Consequences of Naturalism. Oxford, Clarendon Press, 2001.

Read other articles:

5th Illinois Cavalry RegimentIllinois flagActiveAugust 31, 1861, to October 27, 1865CountryUnited StatesAllegianceUnionBranchCavalryMilitary unit Illinois U.S. Volunteer Cavalry Regiments 1861-1865 Previous Next 4th Illinois Volunteer Cavalry Regiment 6th Illinois Volunteer Cavalry Regiment The 5th Illinois Cavalry Regiment was a cavalry regiment that served in the Union Army during the American Civil War. Service The 5th Illinois Volunteer Cavalry was mustered into service at Camp Butler, Il...

 

Cumulative effect produced when one event sets off a chain of other events For other uses, see Domino effect (disambiguation). Not to be confused with Domino theory. A falling line of dominoes, each knocking the next over A domino effect is the cumulative effect produced when one event sets off a series of similar[1] or related events, a form of chain reaction. The term is an analogy to a falling row of dominoes. It typically refers to a linked sequence of events where the time betwee...

 

Town in Tavush Province, Armenia Place in Tavush, ArmeniaIjevan ԻջևանFrom top left:Aghstev River • Ijevan central parkIjevan Vineyards • Mother ArmeniaIjevan Wildlife Sanctuary • Ijevan DendroparkIjevan skyline and Gugark mountains SealIjevanShow map of ArmeniaIjevanShow map of TavushCoordinates: 40°52′45″N 45°08′50″E / 40.87917°N 45.14722°E / 40.87917; 45.14722Country ArmeniaProvinceTavushMunicipalityIjevanFounded1780sCity st...

Artikel ini perlu diwikifikasi agar memenuhi standar kualitas Wikipedia. Anda dapat memberikan bantuan berupa penambahan pranala dalam, atau dengan merapikan tata letak dari artikel ini. Untuk keterangan lebih lanjut, klik [tampil] di bagian kanan. Mengganti markah HTML dengan markah wiki bila dimungkinkan. Tambahkan pranala wiki. Bila dirasa perlu, buatlah pautan ke artikel wiki lainnya dengan cara menambahkan [[ dan ]] pada kata yang bersangkutan (lihat WP:LINK untuk keterangan lebih lanjut...

 

Halaman ini berisi artikel tentang Tripitaka aliran Vajrayāna. Untuk penjelasan secara umum, lihat Tripitaka. Biksu muda sedang mencetak kitab suci. Sera Monastery, Tibet. 1993 Bagian dari seri tentangBuddhisme SejarahPenyebaran Sejarah Garis waktu Sidang Buddhis Jalur Sutra Benua Asia Tenggara Asia Timur Asia Tengah Timur Tengah Dunia Barat Australia Oseania Amerika Eropa Afrika Populasi signifikan Tiongkok Thailand Jepang Myanmar Sri Lanka Vietnam Kamboja Korea Taiwan India Malaysia Laos I...

 

Serbie-et-Monténégro au Concours Eurovision Pays  Serbie-et-Monténégro Radiodiffuseur RTS, RTCG Émission de présélection Evropesma Participations 1re participation Eurovision 2004 Participations 2 (en 2005) Meilleure place 2e (en 2004) Moins bonne place 7e (en 2005) Liens externes Page officielle du diffuseur Page sur Eurovision.tv modifier  La Serbie-et-Monténégro a participé à deux éditions du Concours Eurovision de la chanson, en 2004 et 2005, sans le remporter[1]. P...

American astronomer Grote ReberBorn(1911-12-22)December 22, 1911Wheaton, Illinois, United StatesDiedDecember 20, 2002(2002-12-20) (aged 90)Ouse, TasmaniaNationalityAmericanAlma materIllinois Institute of TechnologyKnown forPioneering work in radio astronomyAwardsElliott Cresson Medal (1963)Scientific careerFieldsRadio astronomy Grote Reber (December 22, 1911 – December 20, 2002) was an American pioneer of radio astronomy, which combined his interests in amateur radio and amat...

 

Russian philosopher (1879–1955) In this name that follows Eastern Slavic naming customs, the patronymic is Ivanovna and the family name is Roerich. Helena RoerichBorn(1879-02-12)12 February 1879Saint Petersburg, Russian EmpireDied5 October 1955(1955-10-05) (aged 76)Kalimpong, IndiaEra20th-century philosophyRegionRussian philosophySchoolLiving Ethics Helena Ivanovna Roerich (Russian: Елена Ивановна Рерих; née Shaposhnikova (Шапошникова); 12 Februar...

 

Questa voce sull'argomento Nautica è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Questa voce o sezione sull'argomento nautica non cita le fonti necessarie o quelle presenti sono insufficienti. Puoi migliorare questa voce aggiungendo citazioni da fonti attendibili secondo le linee guida sull'uso delle fonti. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Descrizione delle parti di un rimorchia...

Javi Martínez Martínez di DenmarkInformasi pribadiNama lengkap Javier Martínez AginagaTanggal lahir 2 September 1988 (umur 35)Tempat lahir Estella, SpanyolTinggi 189 cm (6 ft 2+1⁄2 in)Posisi bermain GelandangInformasi klubKlub saat ini Qatar SCNomor 8Karier junior1993–1995 Berceo1995–1997 Logroñés CD Arenas2000 Izarra2001–2005 OsasunaKarier senior*Tahun Tim Tampil (Gol)2005–2006 Osasuna B 32 (3)2006–2012 Athletic Bilbao 201 (22)2012–2021 FC Bayern M...

 

此條目可能包含不适用或被曲解的引用资料,部分内容的准确性无法被证實。 (2023年1月5日)请协助校核其中的错误以改善这篇条目。详情请参见条目的讨论页。 各国相关 主題列表 索引 国内生产总值 石油储量 国防预算 武装部队(军事) 官方语言 人口統計 人口密度 生育率 出生率 死亡率 自杀率 谋杀率 失业率 储蓄率 识字率 出口额 进口额 煤产量 发电量 监禁率 死刑 国债 ...

 

此条目序言章节没有充分总结全文内容要点。 (2019年3月21日)请考虑扩充序言,清晰概述条目所有重點。请在条目的讨论页讨论此问题。 哈萨克斯坦總統哈薩克總統旗現任Қасым-Жомарт Кемелұлы Тоқаев卡瑟姆若马尔特·托卡耶夫自2019年3月20日在任任期7年首任努尔苏丹·纳扎尔巴耶夫设立1990年4月24日(哈薩克蘇維埃社會主義共和國總統) 哈萨克斯坦 哈萨克斯坦政府...

Airport in Morocco Tit Mellil Airportمطار الدار البيضاء تيط مليلIATA: noneICAO: GMMTSummaryAirport typePublicServesTit MellilElevation AMSL331 ft / 101 mCoordinates33°35′40″N 7°27′50″W / 33.59444°N 7.46389°W / 33.59444; -7.46389MapTit MellilRunways Direction Length Surface ft m 18/36 3,700 1,127 Asphalt Source: Google Maps[1] Casablanca Tit Mellil Airport (ICAO: GMMT) (French: Aéroport Casablanca Tit Mellil, Ar...

 

Subspecies of bird This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Citron-crested cockatoo – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (November 2013) (Learn how and when to remove this message) Citron-crested cockatoo Cock Hen Conservation status Critically Endangered  (IUCN 3.1)[1] Scientifi...

 

一中同表,是台灣处理海峡两岸关系问题的一种主張,認為中华人民共和国與中華民國皆是“整個中國”的一部份,二者因為兩岸現狀,在各自领域有完整的管辖权,互不隶属,同时主張,二者合作便可以搁置对“整个中國”的主权的争议,共同承認雙方皆是中國的一部份,在此基礎上走向終極統一。最早是在2004年由台灣大學政治学教授張亞中所提出,希望兩岸由一中各表�...

American painter Portrait photograph of Oertel Johannes Adam Simon Oertel (3 November 1823 in Fürth, Bavaria – 9 December 1909)[1] was a German-American Episcopal clergyman and artist. Early life and education Oertel studied art in Germany at Nuremberg and Munich. Career Pulling Down the Statue of King George III, New York City, c. 1859 After his education in Nuremberg and Munich, Oertel began engraving, which he continued until 1848. In 1849, he relocated to the United States and ...

 

Russian religious movements For other uses, see Subbotnik (disambiguation). This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article includes a list of general references, but it lacks sufficient corresponding inline citations. Please help to improve this article by introducing more precise citations. (August 2013) (Learn how and when to remove this message) This article needs additio...

 

River in Oregon, United StatesCrooked RiverThe Crooked River in Smith Rock State ParkMap of the Crooked River watershed, its main tributaries and downriver connection to the Columbia River via the Deschutes River.LocationCountryUnited StatesStateOregonCountiesJefferson, Deschutes, CrookCityPrinevillePhysical characteristicsSourceSouth Fork Crooked River • coordinates43°38′55″N 120°23′30″W / 43.64861°N 120.39167°W / 43.64861; -120.39167&...

KuchingKuala LumpurIpohManjungBakun DamTuanku Jaafarclass=notpageimage| Location of power stations in Malaysia Gas, Hydroelectric, Coal, Wind / Solar / Biomass, Cities Hydropower Plant State Scheme Coordinates MW Owner/operator Refs Sultan Azlan Shah Bersia Power Station Perak Sungai Perak 5°25'51.1N 101°12'33.3E 72 Chenderoh Power Station Perak Sungai Perak 4°57′38″N 100°58′39″E / 4.96056°N 100.97750°E / 4.96056; 100.97750 (Chenderoh) 40.5 [...

 

Madeleine RenaudRenaud, 1945LahirLucie Madeleine Renaud(1900-02-21)21 Februari 1900Paris, Île-de-France, FranceMeninggal23 September 1994(1994-09-23) (umur 94)Neuilly-sur-Seine, Hauts-de-Seine, Île-de-France, PrancisTahun aktif1922–1990Suami/istriCharles Granval(m. 1922–?)Jean-Louis Barrault(m. 1940–1994)AnakJean-Pierre Granval Lucie Madeleine Renaud (bahasa Prancis: [ʁəno]; 21 Februari 1900 – 23 September 1994) adalah seorang aktris Pranc...