Альберто Хінастера

Альберто Хінастера
Народився11 квітня 1916(1916-04-11)[4][5][…]
Буенос-Айрес, Аргентина[6][7]
Помер20 лютого 1983(1983-02-20)[1][2][…] (66 років)
Женева, Швейцарія[6]
ПохованняЦвинтар королів[8]
КраїнаАргентина
Діяльністькомпозитор, музикознавець, кінокомпозитор, лібретист
Alma materНаціональна консерваторія Аргентини
ВчителіYoura Gullerd і Аарон Копленд[9]
Відомі учніАстор П'яццола[10][11], Alcides Lanzad[12][13], Waldo de los Ríosd[12][14] і Jacqueline Novad[12]
Знання мовіспанська[15]
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук і Національна академія художніх мистецтв Аргентиниd
Жанропера і сардана
Magnum opusHarp Concertod
Автограф
Нагороди
IMDbID 0319914

Альберто-Еварісто Хінастера (ісп. Alberto Evaristo Ginastera; 11 квітня 1916, Буенос-Айрес — 25 червня 1983, Женева) — аргентинський композитор і музикознавець.

Біографія

Професійну освіту Хінастера здобув у Національній консерваторії в Буенос-Айресі (1936—1938). Набув визнання як композитор ще у студентські роки, після концертного виконання сюїти з балету «Панамбі». 1941 р. Хінастера починає викладати у Національній консерваторії. Того ж року отримав замовлення з США написати балет на фольклорні теми «Естансія». На початку 1940-х рр. за композитором закріпилася репутація найбільш талановитого та перспективного композитора сучасної Аргентини.

У 1945—1947 рр. жив у США. 1948 року заснував консерваторію в Ла-Платі, де в нього навчався зокрема Астор П'яццола та Херардо Гандіні. До початку 50-х років Хінастера здобув світове визнання. Він дедалі частіше приїжджав до Європи. У 1958 р. заснував та очолив музичний факультет Аргентинського католицького університету. У 1962—1971 рр. був директором Латиноамериканського центру вищої музичної освіти. Залучив до викладання в Аргентині чимало викладачів з Європи та Північної Америки. З 1971 р. жив в Женеві[16].

Характеристика творчості

Альберто Хінастера — автор опер і балетів, численних творів для симфонічного оркестру, фортепіано та гітари. Особливе місце у творчості займає вокальна та камерна музика[17].

Характерні риси творчості: вільна атональність, мікрохроматичні інтервали, кластери, серійна техніка, обмежена алеаторика, незвичайні способи вокального та інструментального звуковидобування і сучасне опрацювання фольклорних елементів[16].

Цікаві факти

  • Альберто-Еварісто пишався своїм каталонським походженням та часто наполягав, щоб його прізвище вимовлялося по-каталонськи, а саме — "Джінастера".
  • Композитор знищив велику кількість своїх ранніх творів, вважаючи їх недосконалими.
  • У ранні роки творчості найбільше захоплювався Стравінським та Дебюссі.
  • Одна з пізніх опер "Беатріче Ченчі" була використана в інавгураційних концертах Кеннеді 1971 р.
  • Хінастера написав музику до дванадцяти кінофільмів[18].

Примітки

  1. а б Filmportal.de — 2005.
  2. а б todotango.com
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Encyclopædia Britannica
  6. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119088029 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. Guggenheim Fellows database
  8. Kathari S., Riliet N. Histoire et Guide des cimetières genevoisGenève: Éditions Slatkine, 2009. — P. 502. — ISBN 978-2-8321-0372-2
  9. https://www.classicalmusicdaily.com/articles/g/a/alberto-ginastera.htm
  10. https://astorpiazzolla.net/his-studies/
  11. https://www.nytimes.com/2016/03/30/arts/international/argentinas-most-international-composer-gets-his-global-moment.html
  12. а б в https://www.taminoautographs.com/blogs/autograph-blog/alberto-ginastera-a-life-in-music
  13. https://www.classicalmusicdaily.com/articles/l/a/alcides-lanza.htm
  14. https://www.revistavanityfair.es/articulos/waldo-de-los-rios-musico-biografia-muerte
  15. CONOR.Sl
  16. а б Акопян, л. (2010). Музыка ХХ века. Москва: "Практика". с. с. 617-618. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  17. Альберто Хинастера (Alberto Ginastera) | Belcanto.ru. www.belcanto.ru. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  18. Альберто Хинастера: "Музыкальный Архитектор" • Hasta Pronto. Hasta Pronto (ru-RU) . 1 лютого 2017. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.