Альберто Поцці (італ. Alberto Pozzi, 21 листопада 1902, Болонья — 1966, Болонья) — італійський футболіст, що грав на позиції крайнього нападника.
Виступав за клуб «Болонья», а також національну збірну Італії. Дворазовий чемпіон Італії.
Клубна кар'єра
Народився 21 листопада 1902 року в місті Болонья. Вихованець футбольної школи клубу «Болонья». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1920 року в основній команді того ж клубу, кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала десять років. За цей час двічі виборював титул чемпіона Італії.
Перший чемпіонський титул у своїй історії клуб завоював 1925 року. У фіналі Північної ліги зустрічались «Болонья» і «Дженоа». Команди обмінялись виїзними перемогами з рахунком 1:2, в результаті чого було призначене перегравання. «Дженоа» вигравала з рахунком 2:0 після першого тайму, але після перерви «Болонья» зрівняла рахунок, а рятівний гол забив Поцці на 82-й хвилині.[2]. В другому переграванні клуби знову зіграли внічию — 1:1. Переможець був визначений у п'ятому матчі, що завершився перемогою «Болоньї» з рахунком 2:0, у якому Поцці забив перший гол на 28-й хвилині.[2] Чемпіонський титул клуб здобув, перемігши представника Південної Італії — клуб «Альба Рома» (4:0, 2:0).[2]
Другий титул чемпіона Італії здобув з командою у 1929 році в своєму останньому сезоні в клубі. Зіграв 16 матчів, у яких забив 6 голів.[3]
Виступи за збірну
1922 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії.
Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 3 роки, провів у її формі 3 матчі.
Помер 1 січня 1966 року на 64-му році життя у місті Болонья.
Статистика виступів
Статистика виступів за збірну