У дорослому футболі дебютував 1994 року виступами за команду «Крісіума», в якій провів два сезони, взявши участь у 30 матчах чемпіонату і у 1995 році виграв з командою чемпіонат штату Санта-Катаріна.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Корінтіанс», до складу якого приєднався 1996 року і у 1997 році виграв чемпіонат штату Сан-Паулу.
1999 року уклав контракт з клубом «Флуміненсе», у складі якого провів наступні два роки своєї кар'єри гравця.
На початку 2001 року перейшов у московський «Спартак». Проте у Росію бразилець приїхав з незалікованою травмою, яка не дозволила йому проявити себе в повній мірі, тому грав здебільшого за дубль[1]. У основній команді провів всього одну гру: в 1/4 фіналу Кубку Росії проти саратовського«Сокола» (1:3).
На початку наступного року Алешандре був включений у заявку збірної на Золотий кубок КОНКАКАФ 1996 року у США. Бразилія була гостем на турнірі, тому відправила на турнір гравців віком до 23 років. Алешандре вийшов на поле в одному матчі у півфіналі проти господарів збірної США (1:0)[2] і в підсумку разом з командою здобув «срібло» турніру.
22 травня1996 року зіграв свій останній матч за збірну в товариській грі проти хорватів (1:1). Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 3 матчі[3].
.jpg)
