Александр Ширванзаде
Ալեքսանդր Մինասի Մովսիսյան
Ім'я при народженні	вірм. Ալեքսանդր Մինասի Մովսիսյան
Псевдонім	Олександр Мінасович Ширванзаде (Ալեքսանդր Մինասի Շիրվանզադե)
Народився	18 квітня 1858(1858-04-18) Шемаха, Бакинська губернія, Російська імперія
Помер	7 травня 1935(1935-05-07) (77 років) Кисловодськ, Російська РФСР
Поховання	могила Олександра Ширванзадеd
Громадянство	Російська імперія →  УРСР
Національність	Вірменин
Місце проживання	Париж
Діяльність	прозаїк, драматург, публіцист
Жанр	роман, повість, оповідання, п'єса, кіносценарій
Magnum opus	Chaos[d] , Artistd  і For Honor[d]
Нагороди	People's Writer of the Armenian SSRd (1930)
Александр Ширванзаде у Вікісховищі

|Ukrcenter= |Примітки=

Мовсісян Олександр Мінасович (вірм. Ալեքսանդր Մինասի Շիրվանզադե, псевдонім — Ширванзаде, 18 квітня 1858, Шемаха, Бакинська губернія — 7 травня 1935, Кисловодськ) — вірменський письменник, один з основоположників вірменської реалістичної прози, драматург.

Народився в сім'ї кравця, котрий займався торгівлею, однак розорився. Тож Олександр не зміг отримати закінчену освіту. У 17 років вирушив на заробітки в Баку — центр молодої нафтової промисловості, працював рахівником. Соціальні протиріччя, експлуатація багатими промисловцями простих робітників, що ледь зводили кінці з кінцями, спонукали майбутнього письменника взятися в кінці 70-х років за перо журналіста, аби висловити свій протест проти жадібності нафтових магнатів.

У 1885 році Ширванзаде переїздить до Тифліса. Відтоді починається плідна літературна праця письменника-реаліста. Співчуттям до трудового люду просякнуті ранні твори Ширванзаде — «Пожежа на промислах», «Щоденник прикажчика». Здобув популярність опублікованим в 1898 році романом «Хаос»^[1], що описує життя великого міста, викриває негативні сторони капіталістичного суспільства, ганить моральний занепад ненаситних багатіїв.

Під час масового знищення вірмен у Туреччині Ширванзаде виступав у пресі на їхній захист. Задля збору коштів поїхав до Росії, але був заарештований і 1898 року засланий до Одеси, де продовжував літературну діяльність.^[2] Свої враження про українську перлину на березі Чорного моря Ширванзаде висловив у повісті «Артист».^[3] В Одесі Ширванзаде працював над повістю «Меланія».^[4] У 1905–1910 роки Мовсісян жив у Парижі, в 1910–1919 живе у Тифлісі, потім знову виїхав за кордон.

Сподіваючись на подолання класової нерівності, письменник вітав Жовтневий переворот, захоплювався досягненнями Радянської Вірменії. У 1926 році повернувся на батьківщину, став одним з творців вірменської радянської літератури. Виступав на 1-му з'їзді радянських письменників. Політичні комедії О. Ширванзаде стали визначним явищем вірменської драматургії 20-х років.^[5]

З початку творчої діяльності Ширванзаде звертається до життя різних верств суспільства: торговців, ремісників, ділків, інтелігенції, артистів. Зображуючи світ патріархальної провінції (роман «Честь» (1885); повість «Злий дух» (1894)), письменник показує проникнення в це середовище нових капіталістичних відносин, психологічно правдиво розкриває драматичні долі окремих людей.

Народний письменник Вірменської РСР (1930) та Азербайджанської РСР (1930). Перший народний письменник Азербайджанської РСР.

Похований у пантеоні ім. Комітаса.^[6]

На честь відомого вірменського письменника названа вулиця у Єревані. Ім'я Ширванзаде носить Капанський (Зангезурський) драматичний театр.

• С. Г. Амірян. Ширванзаде [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] / УРЕ
• [1](рос.)
• Ширванзаде Александр Минасович^{[недоступне посилання з серпня 2019]}(рос.)
• Ширванзаде Александр Минасович — народный писатель Азербайджана и Армении. Сторінка на сайті «Наш Баку»;(рос.)
• Александр Ширванзаде в библиотеке «Армянский дом»; [Архівовано 26 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
• Алексанян Е.А. Александр Ширванзаде и французская драматургия конца XIX века // Сб. «Армяно-французские историкокультурные связи». — Ереван.
• Тамразян Г. С., Драматургия Ширванзаде, Ер., 1956; его же, Ал. Ширванзаде. Критико-библиографич. очерк, Ер., 1958; его же, Ширванзаде, М., 1967.(рос.)