PROFILPELAJAR.COM

Академія Людовіцеум
Академія Людовіцеум
	47°28′54″ пн. ш. 19°05′08″ сх. д. / 47.481666666667° пн. ш. 19.085555555556° сх. д.
Тип	військова академія
Країна	Угорщина
Засновано	1808
Закрито	1945
Випускники	Категорія:Випускники Академії Ludoviceum
	Royal Hungarian Ludovica Academy of Military у Вікісховищі

Академія Людовіцеум (угор. Magyar Királyi Honvéd Ludovika Akadémia; іноді відома «Академія Людовіки» або просто «Людовіка») — вищий військовий навчальний заклад Угорщини в австро-угорський період і до кінця Другої світової війни.

Історія

Академія заснована на сесії 1808 Національної асамблеї. Вона була названа на честь Марії Людовіки Моденської, двоюрідної сестри і третьої дружини імператора Франца II, який пожертвував 50000 форинтів на її утримання. Крім імператора, свої пожертви внесли деякі багаті громадяни. Перший камінь академії заклав Йосип Австрійський, палатин Угорщини в 1831.

Основна будівля академії була споруджена в 1836 в Саду Людовіки в VIII окрузі Пешта (нині центральна частина Будапешта). Будівлю спроектував Міхай Поллак в класичному стилі.

Австро-угорський уряд, розглядаючи заснування академії як посилення позицій угорського сепаратизму, всіляко протидіяла завершенню її спорудження, переводячи гроші з її фонду на інші проєкти. Національна асамблея скликання 1832-1836 заздалегідь, ще до відкриття Академії, заборонила вести в ній викладання угорською мовою, і ця заборона була знята лише в результаті Угорської революції 1848—1849.

Існування академії отримало правову основу на підставі XVI статті законодавства 1872. Академія офіційно відкрилася 21 листопада 1872.

Діяльність

Академія поєднувала в собі кілька функцій: підготовча військова школа (рівень останніх класів школи), вищий військовий навчальний заклад, а також коледж підвищення кваліфікації молодших штабних офіцерів австрійського імперського Генерального штабу.

Підготовча школа готувала добровольців допризовного віку (від 14 до 17 років), даючи їм можливість вступити в Угорські сили самооборони в званні кадетів або молодшого лейтенанта, в залежності від успіхів у навчанні. У рік приймалося 90 студентів, з яких:

34 студента фінансувалися на кошти приватних грантів,
10 студентів навчалися безкоштовно на кошти уряду,
23 студенти платили за навчання щороку 600 форинтів,
23 студенти платили в рік половину зазначеної суми.

Офіцерський курс навчання тривав 4 роки. Академічний рівень Академії Ludoviceum прирівнювався до рівня Терезіанській академії у Вінер-Нойштадт (Австрія).

Паралельний навчальний план і відповідності в рівнях якості навчання між двома вищими військовими навчальними закладами гарантували, що більшість успішних офіцерів Угорських збройних сил були випускниками Академії Ludoviceum.

З початку останнього року навчання ряд предметів, як з теоретичних, так і з практичнних викладалися німецькою мовою, і випускники здавали кваліфікаційний іспит на придатність до служби як в австрійській, так і угорської армії.

Післявоєнний період

В ході Другої світової війни будівлі академії сильно постраждали. Новий комуністичний режим Угорщини відмовився від реставрації будівель (в аналогічному стані був залишений і ряд інших відомих будівель Угорщини, такі, як замок Буда). У колишньому будинку кавалерійської школи розмістився кінотеатр Alfa cinema, повністю знищений пожежею на початку 1990-х.

Сильно пошкоджена головна будівля використовувалася факультетом природничих наук Будапештського університету ім. Етвеша Лоранда. В даний час в ретельно відреставрованих приміщеннях південного крила розміщується Школа соціальних наук імені Рауля Валленберга. У сильно розширених підвальних приміщеннях, що з'єднують відреставроване крите приміщення кавалерійської школи і частково відреставрований головний будинок, розташований Угорський музей природної історії.

Правонаступником академії «Людовіка» в сучасній Угорщині вважається Національний університет оборони імені Міклоша Зріньї.

Відомі випускники

Пал Пронаі (1874-?) — Офіцер, ультраправий політик;
Бела Міклош (1890—1948) — офіцер, політик, прем'єр-міністр тимчасового уряду (1944-1945);
Вілмош Надь (1884—1976) — міністр оборони Угорщини;
Ґеза Лакатош (1890-1967) — генерал, прем'єр-міністр Угорщини (1944);
Пал Малетер (1917-1958) — військовий і політик, міністр оборони в дні Угорського повстання 1956;
Ґеза фон Больварі (1897-1961) — угорський актор, сценарист і режисер.

Джерела

Rada Tibor: The combined Histories of the Royal Hungarian Ludovica Military Academy and Her Sister Institutes (1830—1945), Gálos-Nyomdász Kft., Budapest, 1998. (Hungarian: A Magyar Királyi Honvéd Ludovika Akadémia. és a Testvérintézetek Összefoglalt Története (1830—1945), Gálos-Nyomdász Kft., Budapest, 1998.)