PROFILPELAJAR.COM

Агама степова

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Лускаті (Squamata)
Підряд:	Lacertilia
Родина:	Агамові
Підродина:	Agaminae
Рід:	Агами рівнинні
Вид:	Агама степова

Біноміальна назва

Trapelus sanguinolentus
Pallas, 1814

Синоніми

Agama sanguinolenta
Agama aralensis

Посилання

Вікісховище:	Trapelus sanguinolentus
Віківиди:	Trapelus sanguinolentus
EOL:	461411
МСОП:	164777

Агама степова (Trapelus sanguinolentus) — представник роду рівнинних агам з родини агамових. Має 2 підвиди.

Опис

Загальний розмір сягає 12 см. Самці трохи більші за самок. Голова велика і порівняно висока, має серцеподібну форму і різко відмежована від шиї. Барабанна перетинка розташована на поверхні, так що є ясно виражений зовнішній слуховий прохід. Над вухом є 2-3 подовжених шипуватих лусочки. Тулуб зверху вкрито однорідною, ромбоподібною, ребристою лускою, яка накладається одна на одну. Бічна, грудна і черевна луска має тупі реберця, а горлова - гладенька або зі слаборозвиненими реберцями. Ребриста хвостова луска розташовується косими рядками, не утворює поперечних кілець. Пальці майже круглі. Четвертий палець на задніх кінцівках довше третього.

Спина сірого або жовтувато-сірого кольору, черево - біле. У молодих уздовж хребта проходить 1 рядок світло-сірих більш-менш овальних плям і по 2 рядки витягнутих у довжину плям того ж кольору з боків тулуба. Поміж плямами двох сусідніх рядів розташовані більші темно-коричневі або темно-сірі плями. На верхній стороні лап і на хвості помітні нерізкі темні поперечні смуги. З настанням статевої зрілості у самців темні плями майже зникають, а світло-сірі темнішають. У самиць зберігається ювенільний малюнок. Забарвлення тіла може змінюватися під впливом температури або в залежності від фізіологічного стану тварини, демонструючи при цьому статевий диморфізм. У самців при збудженні горло, боки тіла, черево і кінцівки стають темно-синіми або чорно-синіми, на спині з'являються кобальтово-сині плями, тоді як хвіст набуває яскраво-жовтого або помаранчево-жовтого забарвлення. За цих же умов загальний фон тулуба самки стає блакитним або зеленувато-жовтим, плями на спині - помаранчевими або іржаво-помаранчевими, а хвіст має таке ж забарвлення, як і у самців, але менш яскраву.

Спосіб життя

Полюбляє піщані, глинясті і кам'янисті пустелі та напівпустелі, надаючи перевагу ділянкам з чагарниковою або напівдеревною рослинністю, а також пологі кам'янисті схили у передгір'ях на висоті до 1200 м над рівнем моря, околиці слабко закріплених пісків, береги річок і тугаї. Не уникає близькості людини, поселяючись по околицях населених пунктів і по узбіччях доріг. Ховається у норах піщанок, ховрахів, тушканчиків, їжаків, черепах, порожнечах під камінням і тріщинах у ґрунті. У жарку пору дня агами часто піднімаються на гілки чагарників, оберігаючи себе таким чином від перегріву на розпеченому сонцем ґрунті. Звідси ж статевозрілі самці пильнують свою індивідуальну ділянку, захищаючи його від вторгнення конкурентів. Після зимівлі в різних частинах ареалу і залежно від кліматичних умов року з'являються наприкінці лютого - березні - на початку квітня. Харчується комахами, павуками, багатоніжками і незначною мірою - рослинною їжею.

Це яйцекладна ящірка. Розмножуватися степова агама починає після другої зимівлі у віці близько 2 років. Парування триває з початку квітня по травень. Перше відкладання яєць відбувається вже наприкінці квітня - на початку травня. Залежно від віку самка відкладає 4-18 яєць розміром 9-13х18-21 мм за сезон, можливі 2-3 кладки. Яйця відкладаються у нору чи у конусоподібну ямку, яку викопала самка. Молоді агами розміром 80-100 мм (з хвостом) з'являються з другої половини червня до пізньої осені.

Розповсюдження

Мешкає у східному Передкавказзі, Середній Азії, Казахстані, північному та північно-східному Ірані, північному Афганістані, північно-західному Китаї. По долинах річок з'являється у передгір'я Тянь-Шаню і Паміро-Алая, зустрічаючись в околицях міста Ош в Киргизії і Чубек в південно-західному Таджикистані.