PROFILPELAJAR.COM

Автомагістраль А1
Автомагістраль А1
Загальні дані
Країна	Сербія
Мережа	state roads, class IAd
Номер	A1
Довжина	588
початок	Хоргош
кінець	Прешево
Дорожнє покриття	асфальтобетон
Міста	Суботиця, Новий Сад, Белград, Смедерево, Ягодина, Ниш, Лесковац, Вранє
OpenStreetMap	r13763875 ·R
	Автомагістраль А1 у Вікісховищі

Автомагістраль А1 (серб. Аутопут А1, трансліт. Autoput A1) — автомагістраль у Сербії та протяжністю 588 кілометрів це найдовша автострада в Сербії. Вона перетинає країну з півночі на південь, починаючись на прикордонному переході Хоргош з Угорщиною та закінчуючись на прикордонному переході Прешево з Північною Македонією. Будучи частиною європейського маршруту E75 і пан’європейського коридору X, що з’єднує 4 з 5 найбільших сербських міст (Белград, Новий Сад, Ниш і Суботиця), це найважливіша частина мережі доріг Сербії.

Маршрут

Північна ділянка

Північна ділянка (угорський кордон – Суботиця – Новий Сад – Белград) становить 172 км і був побудований між 1971 і 2013 роками.

Першою ділянкою цієї ділянки, яка буде відкрита, є ділянка Белград (Батайніца) – Новий Сад. Він був побудований між 1971 і 1975 роками, але тоді була побудована лише одна проїжджа частина. Це 56,3 км, включає в себе міст Бешка (2205 м) на річці Дунай, який є найдовшим мостом у мережі доріг Сербії. Наступною була відкрита ділянка між Новим Садом і Фекетичем у 1986 році, 44,7 км завдовжки. Знову побудували лише одну проїжджу частину. Через розпад Югославії та санкції ООН будівництво автомагістралі тимчасово призупинено. Наступною відкрита ділянка Фекетич – Хоргош (кордон з Угорщиною ), 71 км завдовжки. Він був відкритий у 1997 році, і знову була побудована лише одна (права) проїжджа частина. Після завершення правої проїжджої частини траси можна було розпочати будівництво лівої проїжджої частини. Ліва проїжджа частина між Батайницею та Бешкою була завершена в 2004 році, і на цьому етапі було 32,2 км повнопрофільної автомагістралі. Будівництво тривало, і 19.1 км ділянка від Бешки до Нові-Сада була завершена в 2006 році. Наступними двома ділянками були Новий Сад – Сіріг і Жеднік – Біково, обох по 10 км завдовжки; вони відкрилися в 2009 році. Перший 5.5 км об’їзної дороги Новий Сад були завершені в 2010 році. У 2011 році більшу частину автомагістралі було оновлено до повнопрофільної, із завершенням 93 км ділянок Біково – Хоргош (кордон з Угорщиною ), Сіріг – Жеднік і міст-близнюк Бешка. Нарешті, решта 2,5 км об’їзної дороги Нові-Сад, що означало завершення будівництва північної ділянки автомагістралі А1.

Центральна ділянка (Белград – Ниш) становить 210 км і завершено в 1985 році.

Перша ділянка цієї частини автомагістралі А1 була відкрита в 1977 році, це був 28.1 км завдовжки ділянка Белград (Бубань Поток) – Умчарі, яку було відкрито ще 12,5 кілометрів автомагістралі через Белград від розв'язки Мостар до Бубань Поток. Наступного року 79.3 кілометрів від Умчарі до Баточини було відкрито. Автомагістраль була побудована одночасно з Белграда та Ніша, тож у 1980 р. 21,2 кілометрів між Пояте і Деліградом було відкрито. У 1982 році були відкриті ділянки Баточина – Чупрія та Деліград – Ніш, загалом їх було 189 кілометрів між Белградом і Нішем. Остання секція була відкрита в 1985 році і була останньою 21 км між Чупрія та Пояте.

Оплата

A1 загалом є платною дорогою, як і всі автостради в Сербії^[1]. Плата за проїзд стягується на пунктах збору при в’їзді та виїзді залежно від пройденої відстані та категорії транспортного засобу^[2]. Платними є ділянки Суботиця – Стара Пазова, Белград (Врчин) – Прешево, тоді як ділянка об’їзної дороги Белграда та короткі ділянки, які безпосередньо прилягають до неї, безкоштовні.

Галерея

A1 біля Інджії.
A1 біля Ражаня.

Примітки

↑ Road toll. Public enterprise Roads of Serbia. Процитовано 6 липня 2017.
↑ Vehicle Categorization/Toll Pricelist. Public enterprise Roads of Serbia. Процитовано 6 липня 2017.

Джерела

Sić, Miroslav (June 1990). Problematika razvoja autocesta u Hrvatskoj i Jugoslaviji na pragu 90. godina [Development of Motorways in Croatia and Yugoslavia on the Threshold of the Nineties] (PDF). Geografski glasnik (сербо-хорв.). 52 (1): 13—29. Процитовано 13 грудня 2015.
Putevi Srbije P.E.
Koridori Srbije P.E.