Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.(лютий 2019)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький.
Дідич Бережанки, Черемівців, Гусятина, Городниці, Кугаївців, половини Бучацького ключа, інших маєтностей у Львівській та Сяноцькій землях. Від батька отримав дідицтво у Монастириськах. 1763 року став канівським старостою (передав Микола Василь Потоцький його батькові). 1758 року разом з королевичем Каролем їздив до Петербургу. Співорганізатор Галицької конфедерації 29 травня 1767 року. Один з організаторів Барської конфедерації. Після її поразки емігрував до Німеччини (Мюнхен, придбав тут будинок у жовтні 1772 року). 10 квітня 1773 року в Аугсбурзі підписав маніфест проти поділу Польщі. 1773 року передав Канівське староство братові Яну. У 1776 році мешкав у Страсбурзі. Мав борги, які сплачував брат Пйотр.
З дитинства мав потяг до духовного життя. 9 січня 1765 року з рук Ромуальда Плуціньского отримав сан синдика апостольського, також світського брата кляштору у Заклічині, був доброчинцем та протектором цього конвенту[3].
Родина
Дружина — Кароліна, донька чуднівського старости Александра Свєжавського. Дружина проводила незалежний спосіб життя, у 1779 році добилась сепарації, а 5 травня 1782 року отримала декрет розводовий. Дружина з 1784 року дама Хреста Сяючого, померла після 1795 року. У шлюбі народився син Людвік — навчався у Франції, офіцер війська Князівства Варшавського.
Szczygielski W. Potocki Ignacy h. Pilawa (1738—1794?) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 829—831. (пол.)
.svg){kind=small}