Іоланда Анжуйська (фр. Yolande d'Anjou; 2 листопада 1428(14281102), Нансі — 23 березня 1483, там же) — герцогиня Лотарингії з 1473 року. Єдиний представник роду Анжу-Валуа на троні Лотарингії.
Життєпис
Походила з Анжуйської гілки династії Валуа. Донька Рене I, герцога Анжу і Бара, графа Прованса і Мена, та Ізабелли Лотаринзької. Народилася 1428 року в Нансі.
В 1445 році в рамках домовленостей з родом Водемон, гілкою Лотаринзького дому вийшла заміж за сина графа Антуана де Водемона. Протягом життя чоловіка не відігравала суттєвої політичної ролі.
В 1470 році стала удовою. 1473 року після смерті небожа Ніколя I стає герцогинею Лотаринзькою, але невдовзі передала герцогства сину Рене. 1480 року після смерті батька стала герцогинею Барською, але через декілька місяців зреклася на користь сина Рене. У 1481 році вона успадкувала від свого стриєчного брата Карла V, графа Мен, права на Неаполітанське і Єрусалимське королівства. Померла 1483 року.
Родина
Чоловік — граф Феррі II де Водемон.
Діти:
У творчості
- відповідно до «Таємних досьє Анрі Лобіно» була 10-м Великим магістром ордена Пріорату Сіону.
- героїня п'єси «Донька короля Рене» данського драматурга Генріха Герца. Кіноадаптації її вийшла в США в 1913 році
- головна діяча особа опери «Іоланта» П. І. Чайковського
Примітки
Джерела
- Potter, David (1995). A History of France, 1460—1560: The Emergence of a Nation State. St. Martin's Press.
- Kekewich, Margaret L. (2008). The Good King: René of Anjou and Fifteenth Century Europe. Palgrave Macmillan.
- Le roi René dans tous ses états de Jean-Michel Matz, Élisabeth Verry et de Noël Coulet, Patrimoine, Centre des monuments nationaux, 2009
