Інститут Франкліна став важливою віхою у професіоналізації американської науки і техніки протягом XIX століття, починаючи з ранніх досліджень парових двигунів і гідроенергетики. Він також сприяв дослідженням та освіті, керуючи школами, публікуючи впливовий журнал Інституту Франкліна (Journal of The Franklin Institute), спонсоруючи виставки та відзначаючи наукові досягнення та винаходи медалями і преміями[4].
У XX столітті дослідницька функція інституту поступилась місцем просвітництву широких верств через його музей, а фундація The Bartol Research Foundation, заснована у 1924 році для проведення досліджень у галузі фізичних наук, стала частиною Делаверського університету і називається Дослідницьким інститутом Бартола[en][5].
З 2 вересня до 11 жовтня 1884 року в Інституті Франкліна проходила Міжнародна електрична виставка 1884 року[en], перша велика електротехнічна виставка у Сполучених Штатах. Тут же 25 серпня 1934 року відбулось перше у світі публічне демонстрування електронної телевізійної системи.
Першою жінкою, членом Інституту Франкліна, стала Елізабет Скіннер (англ.Elizabeth Skinner) у 1833 році.
Найвідомішою частиною Наукового центру Інституту Франкліна є Музей науки Інституту Франкліна, де зберігається найбільша колекція артефактів з майстерні братів Райт.
Крім того, з 1990 року щорічно вручається премія Боуера у номінаціях: за лідерство у бізнесі (англ.Bower Award for Business Leadership) та за досягнення в науці або наукова премія Боуера (англ.Bower Award and Prize for Achievement in Science). Заснування цих нагород стало можливим завдяки заповіту в розмірі 7,5 мільйона доларів, зробленому 1988 року Генрі Бауером, виробником хімікатів з Філадельфії[6]. Наукова премія вирізняється тим, що сума винагороди становить 250 000 доларів[7]: це найбільша сума винагороди серед наукових у Сполучених Штатах.
Переможців цих премій обирає Комітет з науки і мистецтва інституту.
.jpg)
