Інвентарний номер (культурні цінності)

Інвентарний номер
Зображення
Ідентифікатор NCI Thesaurus C25402

Інвентарний номер — унікальний ідентифікатор у бібліотеках, художніх галереях, музеях та архівах є, який присвоюється кожному придбанню та забезпечує початковий контроль над ним. Присвоєння інвентарних номерів зазвичай відбувається в момент приєднання або каталогізації. Даний термін є не зовсім точним, оскільки форма інвентарних номерів часто є буквено-цифровою.[1]

Зазвичай, якщо елемент видалено з колекції, його номер повторно не використовується для нових об'єктів.

У бібліотеках

У бібліотеках ця система нумерації зазвичай є доповненням до класифікаційного номера бібліотеки (або буквено-цифрового коду) та ISBN або міжнародного стандартного номера книги, який призначають видавці.

В ботаніці

Інвентарні номери також використовуються в ботаніці установами з живими колекціями, такими як дендропарки, ботанічні сади тощо, для ідентифікації рослин або груп рослин, які належать до одного таксону, мають той самий тип розмноження (або лікування), отримані з того самого джерела, були отримані одночасно. Інвентарні номери також використовують гербарії та інші ботанічні установи, які збирають неживий матеріал.[2]

У музеях

Інвентарний номер музею може включати рік придбання, іноді повну дату (як у Британському музеї) та порядковий номер, розділений крапкою.[1] Крім того, відділи чи мистецькі класифікації в межах колекції чи музею можуть резервувати розділи чисел. Наприклад, предмети, ідентифіковані номерами від 11 000 до 11 999, можуть означати предмети, отримані музеєм у 1911 році; перші 300 чисел можуть використовуватися для позначення американського мистецтва, тоді як наступні п'ятдесят (11.301–350) можуть використовуватися для африканського мистецтва. У деяких випадках вони також включають літери та інші розділові знаки, такі як коми, дефіси або косі риски.[3]

Використання з іншими паралельними системами

У старих установах простіші системи нумерації іноді зберігаються поряд із новішими системами або включаються в них. Якщо об'єкти є унікальними, установам зазвичай потрібно зберегти оригінальний номер у певній формі, оскільки він використовувався в старих посиланнях, які все ще використовуються в науці. Зокрема, колекції рукописів використовують префікс «MS», а багато добре відомих рукописів відомі за своїми старими номерами MS, які часто містять префікс для певної колекції в бібліотеці. Ці колекції можуть бути розділені за колишніми власниками, як у випадку з кількома «закритими» колекціями Британської бібліотеки, або за мовою, як у випадку з Фруассаром Людовика Грютузського (BnF MS Fr. 2643-6), що вказує на двотомний рукопис французькою мовою в Bibliothèque nationale de France.

Див. також

Посилання

  1. ↑ а б Witt, B.S., Whittfield, J.C., Stepansky, A.J. (2012) Pastperfect software for museum collections: Version 5 users guide. Retrieved from http://museumsoftware.com/v5userguide.html
  2. ↑ Croft, Jim. The herbarium specimen. Index Herbarium (англ.). Архів оригіналу за 2 червня 2011. Процитовано 22 січня 2020.
  3. ↑ Reitz, J.M. (2004) Dictionary for library and information science. Libraries Unlimited. p. 6

Джерела

  • Klaus Gantert. Walter de Gruyter, 2016, ISBN 978-3-11-039619-5, S. 373 f. (eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche).