Іль де Сандр, Острів Попелу (в'єт. Hòn Tro, фр. île des Cendres) — група підводних вулканів, що знаходяться на південь від острова Фукуй, в 130 км на південний схід від в'єтнамського міста Фантх'єт.
Включає два шлакових конуси, у результаті активної діяльності яких в 1923 році з'явилися тимчасові острівці. Також до групи входить два підводних куполи, вік яких не встановлений. Складаються з лужних базальтів, гіпербазитів, лерцолітів. Період утворення точно не встановлений, або в голоцені, або, за припущенням Ю. М. Маркова, вулкан утворився в пізньому плейстоцені 13 000 років тому внаслідок того, що в цей період відбувалася вулканічна діяльність у континентальному В'єтнамі[1].
Єдине зафіксоване виверження вулкана сталося в 1923 році в період з 2 березня по 13 травня. Тоді утворилися 2 острови: перший — 30 м у висоту і 450 м завширшки, другий — 30 см у висоту і 30 м завширшки. Також утворився третій конус, який був на глибині 20 м. Згодом острови були розмиті морем. Підводний вулканічний рельєф спрямований у бік прибережного В'єтнаму. За результатами досліджень російського судна Вулканолог, об'єм вивергнутого на поверхню матеріалу оцінюється в 40—60 млн м³[1].
Література
- Основные черты строения и морфологии вулканической зоны и отдельных подводных вулканов в районе островов Катуик-Фу-Куй на шельфе Вьетнама по данным непрерывного сейсмического профилирования // Вулканология и сейсмология. — 1985. — № 5. — С. 34—43.
Ресурси Інтернету
Примітки