Ізмаїл (корвет)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ізмаїл (значення).
ПСКР «Ізмаїл»
Історія
Україна
Назва: «Ізмаїл»
Будівник: СБЗ ім. О. М. Горького, Зеленодольськ, СРСР СРСР
Закладений: 12.09.1978
Спуск на воду: 22.06.1980
Прийнятий: 28.12.1980
Виведений: 2005 р.
Доля: списаний, утилізований
Основні характеристики
Клас і тип: прикордонний сторожовий корабель, корвет
Водотоннажність:
  • нормальна — 830 т,
  • повна — 990 т
Довжина: 71,2 м
Ширина: 10,1 м
Осадка: 3,8 м (6,10 м по обтікачу ГАС)
Двигуни:
  • ГЕУ 2 дизелі крейсерського ходу М-507А — 38000 к.с. та форсажна газова турбіна М-8М — 18000 к.с.
  • ЕЕУ дизель-генератори ДГ-500, ДГ-300, ДГ-200
Рушій: 3 гвинти фіксованого кроку
Швидкість:
Автономність:
  • 9 діб (по запасах пального)
  • 18 діб (по запасах провізії)
Екіпаж: 79 осіб, в тому числі 9 офіцерів
Озброєння:
  • 2х2 57-мм АУ АК-725
  • 2х2 533-мм ТА ДТА-5Э-1124,
  • 2х12 213-мм РБУ-6000

«Ізмаїл» — прикордонний сторожовий корабель, пізніше — корвет Військово-Морських Сил України. Багатоцільовий корабель прибережної дії проєкту 1124П (шифр «Альбатрос», англ. Grisha-ІІ class за класифікацією НАТО). У 1996—2005 роках — «Чернігів» (бортовий № U205).

Особливості проєкту

Проєкт 1124П — прикордонний варіант малого протичовнового корабля проєкту 1124, який вважається одним з найвдаліших малих багатоцільових кораблів другого покоління.

Кораблі проєкту 1124 мали потужне протичовнове озброєння — гідроакустичну станцію кругового пошуку з антеною випромінювача в підкільному обтікачі «Аргунь» та гідроакустичну станцію «Шелонь», що опускається з палуби, два двотрубних 533-мм торпедних апарати, дві реактивні бомбометні установки і глибинні бомби. З засобів самооборони на «Альбатросах» встановлювалися ЗРК «Оса-М» і артилерійська установка 3ІФ-72 (АК-725).

Кораблі проєкту 1124П відрізняються від базового проєкту відсутністю ЗРК самооборони «Оса-М». Замість нього в носі корабля розміщається артилерійська установка АК-725. Інша відмінність — наявність ходового містка на місці розташування стрільбової РЛС у кораблів проєкту 1124. Для доставки оглядових груп в склад озброєння було включено два швидкохідних катери [1].

Будівництво прикордонних сторожових кораблів пр. 1124П для Морських частин прикордонних військ КДБ СРСР розпочалося в 1972 році на Зеленодольському суднобудівному заводі. Всього було побудовано чотирнадцять ПСКР цього проєкту.

Історія корабля

Прикордонний сторожовий корабель з заводським номером 777 був закладений в елінгу Зеленодольського суднобудівного заводу (Татарстан) 12 вересня 1978 року для морських частин прикордонних військ КДБ СРСР.

Після спуску на воду 22 червня 1980 року внутрішніми водними шляхами відбуксований в Азовське море, а звідти — на завод «Персей» (Севастополь) для добудови і наладочних і ходових випробувань.

Служба в складі Морських частин прикордонних військ

Для проведення здаточних випробувань корабель був перебазований в Балаклаву.

Після підписання 28 грудня 1980 року державною комісією акту про прийомку корабля, наказом командуючого Західним прикордонним округом йому було присвоєно найменування «Ізмаїл» (рос. Измаил) на честь міста Ізмаїл і в пам'ять про взяття турецької фортеці Ізмаїл військами Суворова і чорноморськими козаками Антона Головатого 11 грудня 1790 року.

ПСКР «Ізмаїл» був зарахований до 5-ї окремої Балаклавської бригади прикордонних сторожових кораблів Західного ОК МЧ КДБ СРСР. Прапор Морських частин прикордонних військ піднятий на кораблі 17 лютого 1981 року.

Брав участь в охороні державного кордону, економічної зони СРСР і рибальських промислів біля узбережжя Кримського півострова у Чорному морі.

Протягом 1981—1989 років був на бойових службах 1053 доби. Оглянув 5459 суден, з них затримав 296, у тому числі 14 іноземних шхун.

Двічі, 10 березня 1986 року і 12 лютого 1988 року в складі КУГ спільно з кораблями Чорноморського флоту брав участь у витісненні з територіальних вод СРСР загону бойових кораблів ВМС США (крейсера КРЗ «Йорктаун» (англ. USS Yorktown) і есмінця «Керон» (англ. USS Caron).

В квітні 1986 року в складі групи ПСКР («Ізмаїл», ПСКР-629, ПСКР-105) при пошуку іноземного передавача в районі мису Тарханкут встановив контакт з невстановленим підводним човном (як пізніше стало відомо — пч ВМС Туреччини «Їлдирай» (тур. TCG Yıldıray S-350) та протягом 22 годин супроводжував його. Наступного разу «Ізмаїл» виявив невстановлений підводний човен в 1989 році в районі мису Чауда. Контакт був переданий МПК «Комсомолець Вірменії» (рос. Комсомолец Армении), «Комсомолець Грузії» (рос. Комсомолец Грузии) і «Київський комсомолець» (рос. Киевский комсомолец), які супроводжували човен до порту Ереглі [2] [3].

У червні 1992 року увійшов до складу Морських частин Державного комітету з охорони кордону України, де також активно брав участь у охороні державного кордону. В лютому 1992 року кораблем була затримана перша турецька шхуна «Чинакчи-Огуларі»(?) (тур. Chinakchi-Oğulları), яка вела браконьєрський вилов камбали-калкана в українській економічній зоні. До 1996 року неодноразово брав участь у операціях проти іноземних браконьєрів.

В складі Військово-Морських Сил України

Наприкінці 1995 року на урядовому рівні було прийняте рішення про передачу Державною прикордонною службою України кораблів проєкту 1124П в склад Військово-Морських Сил України.

В січні 1996 року «Ізмаїл» разом з однотипним ПСКР «Дніпро» (рос. Днепр) передані ВМС. Кораблі були прийняті в задовільному технічному стані: враховуючи специфіку морської прикордонної служби, на кораблях рідко використовувалися гідроакустичне обладнання, мінно-торпедне озброєння. Активно експлуатувалися лише ходова механічна частина, озброєння ракетно-артилерійської бойової частини.

Військово-морський прапор України на кораблі було піднято 19 січня 1996 року. Корабель перекласифікований в корвет і перейменований на «Чернігів». Зміна назви корабля була погоджена з Чернігівською міською адміністрацією, представники якої 19 січня прибули в Севастополь привітати моряків з підняттям бойового прапора. Освячення прапора «Чернігова» відбулося в той же день — на свято Богоявлення [4].

Деякий час на кораблі знаходилися як прикордонний, так і флотський екіпаж. Офіцерів, мічманів та матросів для екіпажу «Чернігова» набирали з різних кораблів, а також з інших видів Збройних Сил, які пройшли перенавчання.

  • липень 1996 р. — участь у міжнародних навчаннях «Кооператив партнер—1996».
  • серпень 1996 р. — участь у навчаннях «Море—96».
  • серпень-вересень 1996 р. — участь у міжнародних навчаннях «Класика—96» (Констанца, Румунія).
  • квітень 1998 р. — участь у спільному збір-похід із загоном кораблів ЧФ Росії.
  • квітень 1999 р. — участь у збір-поході.
  • серпень 1999 р. — участь у міжнародних навчаннях «Фарватер миру—99».
  • квітень 2000 р. — участь у збір-поході.

Через відсутність фінансування і неможливість докового ремонту корвет «Чернігів» був виключений із складу флоту та списаний в 2005 році. Перед списанням кораблю було повернуте найменування «Ізмаїл», а ім'я «Чернігів» було передане морському тральщику проєкту 266М «Жовті Води» [5]. Корвет було продано як лом чорних та кольорових металів ВАТ «МетПром»[6]. У квітні 2010 року корвет затонув при розборі корпусу в озері Донузлав.[7]

Командири корабля

Командири ПСКР «Ізмаїл»

  1. капітан 2 рангу Семенов Василь Олексійович;
  2. капітан 2 рангу Дівізінюк Михайло Михайлович.

Командири корвета «Чернігів»

  1. капітан 3 рангу Гребенюк Олег Петрович;
  2. капітан 3 рангу Миколаєць Валерій Васильович;
  3. капітан 2 рангу Гребенюк Олег Петрович.

Примітки

  1. ↑ Малі протичовнові кораблі проектів 1124 і 1124ПМ. Військовий портал. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 20 грудня 2010.(рос.)
  2. ↑ Корабель з гордим ім'ям «Ізмаїл». Pogranichnik.ru. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 20 грудня 2010. [Архівовано 2014-11-20 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ Стрімкий «Альбатрос». Pogranichnik.ru. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 20 грудня 2010. [Архівовано 2012-07-24 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ Кораблі, що назавжди в історії... Олексій Храмов. Флот України № 10 (1226). 5 лютого 2011 року.
  5. ↑ Корвет «Тернопіль» — новий «альбатрос» українського флоту. Євген Силкін, Морська держава. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 20 грудня 2010. [Архівовано 2012-03-16 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Затопленный в Донузлаве украинский корвет нанес ущерба на 850 тысяч гривен. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014. [Архівовано 2014-05-14 у Wayback Machine.]
  7. ↑ В Донузлаве затонул списаный корвет ВМСУ "Измаил". Архів оригіналу за 15 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014. [Архівовано 2014-05-15 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Апальков Ю. В. Корабли ВМФ СССР. Справочник в 4 томах. — Санкт-Петербург : Галея Принт, 2005. — Т. ІІІ. Противолодочные корабли. Часть 2. Малые противолодочные корабли. — 112 с. — ISBN 5-8172-0095-3.
  • Заблоцкий В. П., Костриченко В. В. Корабли и суда военно-морских сил Украины (краткий справочник). — Донецк : Украинский культурологический центр, 1998. — 40 с. — ISBN 966-95347-2-0.
  • Jane's Fighting Ships 2002—2003. — London, United Kingdom : Jane's Information Group, 2002. — ISBN 0-71062-623-1.