? Ігрунка карликова [1][2]
Ігрунка карликова (Cebuella pygmaea) на гілці
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[3]
Біологічна класифікація
Царство: Тварини Відділ: Хордові Клас: Ссавці Ряд: Примати Родина: Ігрункові (Callitrichidae) Рід: Cebuella Вид: pygmaea
Geographic range
Синоніми
*Callithrix pygmaea C. p. pygmaea: nigra Schinz, 1844 leoninus Bates, 1864
Посилання
Вікісховище: Cebuella pygmaea EOL: 323892 ITIS: 572917 Fossilworks: 236609

Ігрунка карликова (Cebuella pygmaea) - невеличкий вид мавп Нового світу родом з тропічних лісів Амазонки в Південній Америці. Найменша мавпочка, вагою 100-120г, зовнішністю схожа на білку. Довжина тіла 12-15.5 см, довжина хвоста може бути 19-20см. До родини ігрункових належить 21 вид мавп, серед них - ігрунка звичайна, мармозетка срібляста, ігрунка білоплеча і сагуїна імператорська. Мешкають групами по 4-15 осіб, живляться комахами, фруктами, бруньками, квітами, яйцями дрібних птахів. Як правило, у них народжуються двійні, інколи — трійні. Вага маляти не більше 20 грамів. Протягом кількох місяців сисунці висять на животі у матері, після 5 місяців стають самостійними, а в 2—3 роки обзаводяться власними сім'ями.

Карликова ігрунка має довге волосся на голові і на щоках, яке утворює мантію. Цей вид не має китичок на вухах. Зуби: долотоподібні, пристосовані для віддирання кори з дерев (улюбленими ласощами є смола). Задні кінцівки довші, ніж передні, пристосовані для стрибків. На всіх пальцях, окрім великих, є дуже гострі кігті, якими мавпочка притримує їжу. Шерсть м'яка і шовковиста. Забарвлення коричневе з жовтуватими і зеленуватими плямами, подекуди темно-сіре, мармурове, нижня частина тіла білувата. Шерсть не така блискуча, як у інших ігрунок. У тварин немає вторинних статевих ознак, особини обох статей зовні абсолютно однакові (статеві органи, звичайно ж, розрізняються).

• Карликові ігрунки мітять свою територію за допомогою пахучої субстанції, запах якої допомагає орієнтуватися одноплемінникам.
• У голосовому репертуарі ігрунок дуже багато таких високих звуків, яких людина просто не чує.
• У карликових ігрунок маленькі, заховані під мантією вуха. Саме цим вони відрізняються від інших видів родини, що мають великі вушні раковини, дуже часто з китичками волосся на кінцях.
• Найкраще у цих мавп розвинені слух та зір.
• Народження близнят у карликових ігрунок є скоріше правилом, аніж винятком. Тільки у десяти випадках зі ста народжується одне або ж троє дитинчат.
• Карликова ігрунка трошки більша за мишу і цілком вміщується у столовій ложці.

• Маленька бешкетниця [Архівовано 12 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Ігрункові мавпи - діти крон [Архівовано 31 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Ігрунка карликова [Архівовано 12 лютого 2019 у Wayback Machine.]

1. ↑ Шаблон:MSW3 Primates
2. ↑ Rylands, A. B.; Mittermeier, R. A. (2009). The diversity of the New World primates (Platyrrhini). У Garber, P. A.; Estrada, A.; Bicca-Marques, J. C.; Heymann, E. W.; Strier, K. B. (ред.). South American Primates: Comparative Perspectives in the Study of Behavior, Ecology, and Conservation. Springer. с. 23—54. ISBN 978-0-387-78704-6. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2019.
3. ↑ de la Torre, S.; Rylands, A.B. (2008). Cebuella pygmaea. IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2008: e.T41535A10493764. doi:10.2305/IUCN.UK.2008.RLTS.T41535A10493764.en. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 24 November 2016.