Єлизавета Рудланська англ. Elizabeth of Rhuddlan
Народження:	7 серпня 1282 Рудлан, Rhuddland, Денбігшир, Уельс
Смерть:	5 травня 1316 (33 роки) Quendond, Quendon and Ricklingd, Атлсфордd, Ессекс[d], Ессекс, Англія
Причина смерті:	післяпологові ускладнення
Поховання:	Waltham Abbey Churchd
Країна:	Уельс
Рід:	Плантагенети
Батько:	Едуард I Довгоногий[1]
Мати:	Елеонора Кастильська[1]
Шлюб:	Ян I (граф Голландії) і Гамфрі VII де Богунd[1]
Діти:	Елеонора де Богун, графиня Ормонд[1], John de Bohun, 5th Earl of Herefordd, Humphrey de Bohun, 6th Earl of Herefordd, Margaret de Bohun, Countess of Devond[1], Вільям де Богунd[1], Edward de Bohund, Hugh de Bohund[2], Mary de Bohund[2], Edmund de Bohund[2], Isabella de Bohund[2] і Eneas de Bohund[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Єлизавета (Елізабет) Рудланська (англ. Elizabeth of Rhuddlan; 7 серпня 1282, Рудлан, Денбігшир, Уельс — 5 травня 1316, Квендон, Ессекс, Королівство Англія) — молодша дочка короля Англії Едуарда I й Елеонори Кастильської. Була одруженою з графом Голландії Яном I, а після його смерті в 1299 році — з англійським магнатом Гамфрі де Богуном, 4-м графом Герефордом^[ru]. У другому шлюбі народила 11 дітей.

Єлизавета народилася в замку Рудлан у Денбігширі 7 серпня 1282 року^[3] — в той час, коли її батько, король Англії Едуард I, завойовував Уельс^[4]. Остання дочка і передостання (п'ятнадцята) дитина Едуарда I та його першої дружини Елеонори Кастильської, котрі перебували на той час у шлюбі 27 років. Вже у квітні 1285 року король домовився з графом Голландії Флорісом V про шлюб Елізабет із сином та спадкоємцем графа Яном; було укладено заручини, і Ян приїхав до Англії, щоб отримати виховання на батьківщині нареченої^[5] . За допомогою династичного шлюбу Едуард розраховував укласти антифранцузький союз. Після вбивства Флоріса V змовниками (1296) Ян став графом Голландії, а 18 січня 1297 року в Іпсвічі (Саффолк) повінчався з Єлизаветою^[6][3].

Відразу після весілля Ян вирушив до свого графства. Його юна дружина на вимогу батька залишилася на батьківщині; тільки восени 1297 року, після низки прохань чоловіка, вона теж поїхала до Голландії. Вже 10 листопада 1299 року п'ятнадцятирічний Ян I раптово помер. Єлизавета, що залишилася бездітною вдовою, повернулася до Англії і знову оселилася при дворі батька, який призначив їй утримання^[7].

14 листопада 1302 року у Вестмінстерському абатстві вона вступила в другий шлюб — з Гамфрі де Богуном, графом Герефорда і Ессекса, верховним констеблем Англії^[en]. Так само, як перед шлюбом сестри Єлизавети, Джоанни Акрської, Едуард I уклав із майбутнім зятем угоду, за якою отримував усі володіння Богуна, а після весілля повертав їх — але вже Богуну та його дружині. Якби Єлизавета пережила і другого чоловіка, вона мала стати єдиною власницею всього його майна. На відміну від ситуації з Джоанною, землі королівського зятя не могли перейти до дітей принцеси від гіпотетичного третього шлюбу^[8].

Після весілля Єлизавета продовжувала жити при королівському дворі. Тільки 1307 року, після смерті батька, вона переїхала в маєтки чоловіка^[9]. В одному з цих маєтків, Квендоне в Ессексі, графиня й померла 5 травня 1316 року, відразу після одинадцятих пологів. Її поховали в родовій усипальниці Богунів в Уолденському абатстві (Ессекс)^[10].

Перший шлюб Єлизавети Рудланської залишився бездітним. Від другого чоловіка вона народила 11 дітей, з яких до дорослого віку дожили семеро^[11]:

• Едмунд;
• Маргарита (померла 16 грудня 1391); чоловік: від 11 серпня 1325 Г'ю де Куртене (12 липня 1303 — 2 травня 1377), 10-й граф Девон;
• Г'ю (1303—1305);
• Елеонора (17 жовтня 1304 — 7 жовтня 1363); 1-й чоловік: від 1327 року — Джеймс Батлер (близько 1305 — січень/лютий 1338), 1-й граф Ормонд; 2-й чоловік: від 1344 року — Томас Дегворт (після 1312 — липень/серпень 1350), барон Дегворт;
• Марія (1305—1305);
• Джон (23 листопада 1306 — 20 січня 1336), 5-й граф Герефорд і 4-й граф Ессекс від 1322 року, лорд-констебль Англії в 1322—1330 роках;
• Гамфрі (6 грудня 1309 — 15 жовтня 1361), 6-й граф Герефорд і 5-й граф Ессекс від 1336 року, лорд-констебль Англії в 1330—1338, 1360—1361 роках;
• Едуард (1311 — близько 10 листопада 1334);
• Вільям (1311 — 16 вересня 1360), близнюк Едуарда, 1-й граф Нортгемптон від 1337, лорд-констебль Англії від 1338 року;
• Еніс (1314—1343);
• Ізабелла (народилася й померла 5 травня 1316)^[11].

• Panton K. Historical Dictionary of the British Monarchy. — Scarecrow Press, 2011.
• Prestwich M. Edward I. — Berkeley : University of California Press, 1988. — ISBN 0-520-06266-3.
• Turner T. Manners and Household Expenses of England in the Thirteenth and Fifteenth Centuries. — London : William Nicol/Shakspeare Press, 1841.
• Weir A. Britain's Royal Families: The Complete Genealogy. — London : The Bodley Head, 1999.