Єжи Юзеф Радзивілл

Єжи Юзеф Радзивілл
лит. Jurgis Juozapas Radvila
Народився10 березня 1668(16680310)
Біла Підляська
Помер3 січня 1689
Біла Підляська
ПохованняКостел Божого тіла (Несвіж)
Підданство
Національністьлитвин
Діяльністьполітик
Титулкнязь
Посадастароста, підчаший, воєвода
Конфесіякатолик
РідРадзивілли
БатькоМихайло Казимир Радзивілл
МатиКатерина Собеська
Брати, сестриКароль Станіслав Радзивілл
У шлюбі зМарія Елеонора Ангальт-Дессау
ДітиQ121889898?[1]
Герб
Герб

герб «Радзивілл»

Єжи Юзеф Радзивілл (10 березня 1668 — 3 січня 1689) — державний діяч Великого князівства Литовського в Речі Посполитій. Сьомий Ординат Несвізький.

Життєпис

Походив з литовського магнатського роду Радзивіллів, гілки Несвізької. Третій син Михайла Казимира Радзивілла, польного гетьмана литовського, і Катерини Собеської. Майбутній король Ян III доводився Єжи Юзефу вуйком. Народився 1668 року в м. Біла Підляська. Хрещеним Єжи Юзефа став король Ян II Казимир. Його старші брати Миколай і Богуслав померли 1672 і 1675 року відповідно. Отже, Єжи став старшим спадкоємцем.

1680 році після смерті батька успадкував Несвізьку ординацію, а також староства члухувське, ґульбінське і рабштинське. Разом з матір'ю, яка на початку фактично керувала усіма маєтками, багато зробив для розбудови своїх міст та фольварків. Очолював посольства до різних країн задля знаходження дружини для Якуба, сина короля Яна III.

1686 року призначається підчашим великим литовським. 1688 року стає воєводою троцьким. 3 вересня 1687 в Дессау одружився з принцесою з династії Ангальт-Дессауських. Отримав титул князя Священної Римської імперії. Помер раптово від якоїсь хвороби 1689 року. Усе майно успадкував брат Кароль Станіслав.

Родина

Дружина — Марія-Елеонора, донька князя Йоганна Георга II Ангальт-Дессау.

Діти:

  • Катерина Генріка (1688)

Джерела

  • Jurgis Juozapas Radvila. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, IX t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1982. T.IX: Pintuvės-Samneris, 306 psl.
  1. Radziwiłłowie herbu TrąbyWarszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0