Євген Богуславський (19 лютого 1883, село Слобода Покровська, Харківська губернія — 8 квітня 1950, Луцьк) — український державний, громадський, освітній і культурний діяч, учасник визвольних змагань українського народу 1917—1921 рр., голова «Просвіти» у Вінниці, один із засновників часописів «Шлях» та «Хвиля», а також голова Управи Українського Червоного Хреста, викладач.
Народився 19 лютого 1883 в селі Слобода Покровська (тепер Сумська область).
Виходець з родини земського лікаря, після закінчення 1907 Київської духовної академії, Богуславський отримав призначення шкільного вчителя у Золотоношу Полтавської губернії, де пропрацював до 1914, коли був переведений інспектором до Жмеринської гімназії[1].
1917 згадується як очільник Вінницької міської філії Подільської губернської української ради[2], у листопаді 1918 р. як губернський комісар Поділля, якого вже у грудні змінив Г. Степура[3].
У роки Української революції Єв. Богуславський продовжував освітню роботу: у липні 1918 організував українську гімназію у Вінниці, працював її директором, від імені голови земської управи у Вінниці вітав і брав участь у відкритті Українського державного університету Кам'янця-Подільського[4].
Писав про це так:
"Від Київської національної ради були Микита Шаповал і Петро Холодний. Зібралося багато земських діячів, кооператорів як з центру (Києва), так і з периферії. Тут я вперше зустрівся з І. Огієнком, який був …першим ректором Кам'янецького Університету. …Свято носило характер національної (української) маніфестації. Хор під керівництвом Кошиця часто повторював пісню на слова І. Франка «Не пора, не пора москалеві й ляхові служить» і «Ми, гайдамаки»[5].
Пережив Єв. Богуславський наступні зміни влади у Вінниці:
«Мене червоний терор не торкнувся… Влада мінялася як настрої і вимоги. Я не залишав Вінниці»[6].
Думається, що у цей час Євген Семенович навчився співжити із представниками різних влад, що йому знадобилося у майбутньому. Коли Вінницю зайняла Таращанська дивізія на чолі з М. Щорсом та виник ревком, то Богуславського затримали, однак за короткий час звільнили. Після цього він долучився до організованого більшовицькою владою хору. У період червоного терору страчували багато активістів, але репресії не торкнулися Єв. Богуславського, він продовжував працювати у шкільному відділі й тоді, коли у місто вступили частини Української Галицької Армії, згодом денікінці і знову большевики.
У час зайняття Вінниці польськими військами Євген Богуславський, який очолив земську управу, організовував у квітні 1920 на місцевому вокзалі зустріч Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського.
Також був присутній на зборах у приміщенні міської управи, де перебували Петлюра і Пілсудський.
Згодом переїхав до Жмеринки, звідти до Кам'янця-Подільського, а потому через Станиславів до Ченстохови. У цьому польському місті сприяв роботі товариства Червоного хреста[7], яким керував Василь Чуднівський (заступник міністра народного господарства уряду УНР[8], що згодом переїхав до Здолбунова, але у 1924 р. повернувся в УСРР[9]).
Весною 1921 р. Є. Богуславський перебрався на Волинь на території Волинського воєводства тогочасної Польщі (де жив у міжвоєнний період), «як на ту українську землю, де б я не відчував себе емігрантом і був би корисним»[10].
У Луцьку він спочатку зайнявся кооперативною роботою, завідував книжковим магазином «Нива», де продавали книжки і підручники переважно київських видавництв «Книгоспілка», «Дніпросоюз», а також літературу, доставлену з Відня, Берліна[11].
Згодом долучився до вчительської роботи: працював викладачем української мови у польській вчительській семінарії в Острозі.
З 1928 до 1935 Єв. Богуславський обирався послом до польського сейму від Безпартійного Блоку співпраці з урядом, працював в освітній, закордонних справ, конституційній комісіях.
Через відверто пропольську позицію послів Євгена Богуславського та Петра Певного не допустили на нараду VII Конгресу національних меншин у Женеві 29-31 серпня 1931 р., де тривали дебати стосовно скарг українців у справі «пацифікації»[12].
Слід зауважити, що польська влада вважала Є. Богуславського цілком лояльним до польської державності[13].
Не стояв осторонь Євген Семенович від церковно-релігійної роботи міжвоєнного часу: один із організаторів «Товариства імені митрополита Петра Могили», працював у Луцькій підкомісії перекладу Св. Письма та богослужбових книг українською мовою, був серед керівників прибічної ради Луцького «Чеснохресного братства», підтримував призначення архімандрита Полікарпа Сікорського єпископом Луцької кафедри, з 1937 р. редагував часопис «Шлях».
У 1940 р. Богуславський був завербований більшовицькими спецслужбами[14].
За їх завданням наступного року він зустрічався у Львові із митрополитом Андрієм Шептицьким та єпископом Йосипом Сліпим, з іншими громадсько-політичними діячами, що залишилися у Галичині, про що складав звіти[15].
На початку німецько-радянської війни Богуславському вдалося влаштуватися у шкільний відділ Луцька.
Однак 15 вересня 1941 р. його арештували гестапівці, та разом з іншими вивезли із Луцька до Кракова, ув'язнивши у тюрмі «Монтелюпіх».
На початку серпня 1942 р. Є. Богуславського звільнили.
Отримавши підтримку грошима та їжею від Українського ДопомоговогоКомітету в Кракові, він зміг повернутися до Луцька, де влаштувався вчителем української грамоти і початкового рахунку для робітників, які виконували у місті будівельні роботи.
Умовою влаштування на цю роботу було підписання у відділі кадрів анкети з повідомленнями про те, що серед родичів немає євреїв та заяви про лояльність щодо нацистської влади.
З березня по листопад 1943 р. Є. Богуславський працював бібліотекарем в управлінні рослинництва.
У післявоєнний період колишній польський посол був літературним редактором газети «Радянська Волинь», викладав у Луцькій Духовній семінарії, працював заступником директора Луцького інституту вдосконалення вчителів.
Як «представник мирян» Волинської єпархії був делегований на Помісний собор у Москву.
Згадані посади колишнього «петлюрівця» могли стати реальністю лише за умови відновлення співпраці з більшовицькими спецслужбами.
Крім того, Є. Богуславський змушений був інформувати про свої контакти з різними людьми[16].
Все це ускладнювало життя у час повоєнного відновлення більшовицької влади. Уповноважений у справах РПЦ у Волинській області М. Діденко заявляв, що викладачі Духовної семінарії, зокрема і Є. Богуславський, не можуть продовжувати працювати «через свою минулу діяльність, через нерозуміння своїх завдань у семінарії», через викладання українською мовою[17].
Правлячий архієрей Волинсько-Рівненської єпархії Панкратій Кашперук у листі до ректора семінарії протоієрея Миколи Тучемського рекомендував з 1 серпня 1948 р. звільнити цивільних викладачів Євгена Богуславського та Миколу Самохваленка «оскільки практика церкви підтверджує більш доцільним доручити навчання та виховання майбутніх пастирів виключно духовним особам».
Є. Богуславський, не погодившись із звільненням, звертався у навчальний комітет, до митрополита Київського Іоанна Соколова, але безуспішно[18].
На Є. Богуславського та його дружину Маргариту, яка працювала медсестрою у дитячій поліклініці Луцька, писали доноси сусіди, колеги, повідомляючи про їхні антирадянські настрої та висловлювання.
Це призвело до арешту Є. Богуславського 3 січня 1950 р., а 21 лютого і його дружини.
Євгену Семеновичу згадали всі моменти його життя, зокрема «службу в петлюрівській армії», звинуватили у дусі того часу в антирадянській діяльності, у «дворушництві, дезінформації органів МГБ»[19] та спрямували справу на розгляд Особливої наради при МДБ СРСР.
Однак колишній посол польського сейму до вироку не дожив, помер у тюремній лікарні Луцька 8 квітня 1950 р.
У зв'язку зі смертю справу було закрито. Через десять років після смерті про Є. Богуславського згадав секретар Волинського обкому КПУ І. Грушецький, який 26 березня 1960 р. у листі секретареві ЦК КПУ М. Підгорному, обґрунтовуючи обставини закриття Луцької Духовної семінарії, писав, що у результаті проведеної роботи були «заарештовані і засуджені як націоналісти колишні викладачі семінарії — кандидат богослов'я Богуславський Є., у минулому голова петлюрівського військово-польового суду»[20].
Не уникла репресій і дружина Євгена Богуславського Маргарита Костянтинівна, до шлюбу Медведська, уродженка Києва, колишня медсестра шпиталю при Армії УНР[21].
Волинський обласний суд засудив її на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 р. і конфіскацією майна.
16 вересня 1955 р. її було звільнено, а 15 квітня 1994 р. рішенням прокуратури Волинської області реабілітовано[22].
This article relies excessively on references to primary sources. Please improve this article by adding secondary or tertiary sources. Find sources: Linguistic Atlas Project – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (May 2022) (Learn how and when to remove this template message) The Linguistic Atlas Project (LAP), is a survey-based research project directed by Hans Kurath in 1929, with the purpose to record words and pronunciation of everyday American…
Este artigo ou secção contém uma lista de referências no fim do texto, mas as suas fontes não são claras porque não são citadas no corpo do artigo, o que compromete a confiabilidade das informações. Ajude a melhorar este artigo inserindo citações no corpo do artigo. (Abril de 2019) Herzogtum Pfalz-Kleeburg(Pfalz-Zweibrücken-Kleeburg) Ducado do Palatinado-Kleburg(Palatinado-Zweibrücken-Kleeburg) Estado do Sacro Império Romano ← 1604 – 1718 → Continente Europa Regiã…
Charles William Jefferys Charles William Jefferys (Rochester, agosto 25 de 1869-Toronto, octubre 8 de 1951) fue un pintor, ilustrador, escritor, y docente canadiense, conocido especialmente por sus representaciones históricas. Nacido en Rochester, en el Reino Unido, Jefferys se traslada con su familia a Filadelfia, en Pensilvania, y posteriormente se instala en Hamilton, en Ontario, y hacia 1880 pasa a Toronto. Después de completar sus estudios, se coloca como aprendiz en la Toronto Lithograph…
Cette page est une très courte ébauche oubliée. À l'instar du célèbre « Une pomme est un fruit » qui a marqué l'histoire de Wikipédia, n'hésitez pas à la développer (comment ?) Vous pouvez également enrichir les pages proposées dans la rubrique « Pommes à croquer » du bistro du jour. Cet article est une ébauche concernant l’Islande. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets corres…
Historical population CensusPop.Note%± 1790691,737—1800807,55716.7%1810877,6838.7%1820938,2616.9%18301,044,05411.3%18401,025,227−1.8%18501,119,3489.2%18601,219,6309.0%18701,225,1630.5%18801,512,56523.5%18901,655,9809.5%19001,854,18412.0%19102,061,61211.2%19202,309,18712.0%19302,421,8514.9%19402,677,77310.6%19503,318,68023.9%19603,966,94919.5%19704,648,49417.2%19805,346,81815.0%19906,187,35815.7%20007,078,51514.4%20108,001,02413.0%20208,631,3937.9%Sources: 1910–2020[1] The demograp…
Dr. (H.C.)SoedjatmokoSoedjatmoko pada tahun 1978LahirSoedjatmoko Mangoendiningrat10 Januari 1922 Kota Sawahlunto, Sumatera Barat, Hindia BelandaMeninggal21 Desember 1989(1989-12-21) (umur 67) Yogyakarta, IndonesiaWarga negara IndonesiaPekerjaanDiplomat, akademisiGelarAnggota KonstituanteMasa jabatan1955–1959PendahuluTidak ada (dibentuk)PenggantiTidak ada (dibubarkan)Partai politikPartai Sosialis IndonesiaSuami/istriRatmini GandasubrataAnak3 putri:Kamala ChandrakiranaIsna MarifaGaluh Wandi…
Este artículo o sección necesita referencias que aparezcan en una publicación acreditada.Este aviso fue puesto el 13 de septiembre de 2020. Alan Braxe Información artísticaGénero(s) French house, House, ElectroPeríodo de actividad 1996 – presenteDiscográfica(s) Vulture Music (Francia)Artistas relacionados Fred Falke, Kris Menace, Stardust, DJ Falcon, Romuald [editar datos en Wikidata] Alain Quême, conocido también como Alan Braxe (París, 9 de julio de 1971), es un rap…
Cet article est une ébauche concernant la psychologie. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Graphique de théorie d'apprentissage. Une théorie de l'apprentissage vise à expliquer le phénomène d'acquisition des connaissances. Voir aussi Constructivisme Inférence bayésienne Théorème de Cox-Jaynes Apprentissage automatique Théorie de l'apprentissage social Portail de la psychologie Portail de l’
Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Januari 2023. Nyassachromis breviceps Status konservasiTaksonomiKerajaanAnimaliaFilumChordataKelasActinopteriOrdoPerciformesFamiliCichlidaeGenusNyassachromisSpesiesNyassachromis breviceps Regan, 1922 Tata namaSinonim takson Haplochromis breviceps Regan, 1922 Cyrtocara …
Der Titel dieses Artikels ist mehrdeutig. Weitere Bedeutungen sind unter Leisten (Begriffsklärung) aufgeführt. Alamannische Schuhleisten aus dem Gräberfeld von Oberflacht (7. Jahrhundert) Leisten verschiedener Größen und Formen Schuhmacherwerkstatt in Hamburg, im Hintergrund das Regal mit Leisten Der Leisten ist ein Formstück aus Holz, Kunststoff oder Metall, das der Form eines Fußes nachempfunden ist und zum Bau eines Schuhs verwendet wird. Das Wort, das ursprünglich Spur und Fußabdruc…
Hugh Bonneville Bonneville en 2017Información personalNombre de nacimiento Hugh Richard Bonneville WilliamsNacimiento 10 de noviembre de 1963 (60 años) Londres, Inglaterra, Reino UnidoResidencia Sussex Occidental Nacionalidad BritánicaFamiliaPareja Lulu Evans(matr. 1998; div. 2023)[1]Hijos 1 EducaciónEducado en Corpus Christi CollegeAcademia de Arte Dramático Webber DouglasSherborne SchoolCentral School of Speech and DramaDulwich Prep London Información profesionalOcupación Ac…
Cointreau. Cointreau adalah sebuah merk dari minuman beralkohol sejenis triple sec yang berasal dari Prancis dan dibuat dari kulit jeruk yang dikeringkan.[1][2][3] Cointreau pertama kali dibuat pada 1875 oleh Eduourd Cointreau, anak dari Edouard-Jean Cointreau.[4] Eduourd Cointreau juga menciptakan botol bersisi persegi yang masih digunakan hingga saat ini.[4] Kandungan alkohol dalam Cointreau adalah 40% dikarenakan proses distilasi yang digunakan.[2&#…
Princess consort of Wallachia (1525–1588) Doamna Chiajna of MoldaviaRegent of WallachiaRegency1559–1564VoivodePeter the YoungerPrincess Consort of Wallachia(1st reign)Tenure1545–1552Princess Consort of Wallachia(2nd reign)Tenure1553–1554Princess Consort of Wallachia(3rd reign)Tenure1558–1559Born1525 (1525)PolandDied1588(1588-00-00) (aged 62–63)SpouseMircea the ShepherdIssuePeter the YoungerRaduMirceaStanca of WallachiaAnca of WallachiaMarina of WallachiaNazperver HatunHouse…
Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Oktober 2022. Artikel ini membutuhkan rujukan tambahan agar kualitasnya dapat dipastikan. Mohon bantu kami mengembangkan artikel ini dengan cara menambahkan rujukan ke sumber tepercaya. Pernyataan tak bersumber bisa saja dipertentangkan dan dihapus.Cari sumber: Ba…
Church in Troms og Finnmark, NorwayGrønnåsen ChurchGrønnåsen kirkeView of the church69°40′46″N 18°57′39″E / 69.6793158°N 18.960725°E / 69.6793158; 18.960725LocationTromsø Municipality,Troms og FinnmarkCountryNorwayDenominationChurch of NorwayChurchmanshipEvangelical LutheranHistoryStatusParish churchFounded1996Consecrated1996ArchitectureFunctional statusActiveArchitect(s)E. Hallset and K. RagnarsdottirArchitectural typeFan-shapedCompleted1996 (27 …
English actor (born 1986) Robert PattinsonPattinson in 2018BornRobert Douglas Thomas Pattinson (1986-05-13) 13 May 1986 (age 37)London, EnglandOccupationActorYears active2004–presentPartnerSuki Waterhouse (2018–present)RelativesLizzy Pattinson (sister)[1]AwardsFull listSignature Robert Douglas Thomas Pattinson[2][3] (born 13 May 1986) is an English actor. Known for starring in both big-budget and independent films, Pattinson has ranked among the world's high…
11-я отдельная мотопехотная бригадаукр. 11-та окрема мотопіхотна бригада В качестве эмблемы бригады используется знак механизированных войск Украины. Годы существования 2017—н.в Страна Украина Подчинение ОК «Север» Входит в Механизированные войска Тип Бригада Дислокац…
For the French musical production by Kamel Ouali, see Dracula – L'amour plus fort que la mort.This article does not cite any sources. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Dracula – Entre l'amour et la mort – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (July 2011) (Learn how and when to remove this template message) DraculaEntre l'amour et la mortDVD cov…
Vidhan Sabha constituencyHathua Assembly constituencyConstituency No. - for the Bihar Legislative AssemblyConstituency detailsCountryIndiaRegionEast IndiaStateBiharMember of Legislative Assembly17th Bihar Legislative AssemblyIncumbent Rajesh Kumar Singh PartyRashtriya Janata DalElected year2020 Assembly constituency in Bihar, IndiaHathuaAssembly constituencyvikasHathuaLocation in BiharCoordinates: 26°21′02″N 84°18′27″E / 26.35056°N 84.30750°E / 26.35056; 84.30…
1965 Michael Moorcock novel Stormbringer First editionAuthorMichael MoorcockCover artistJames CawthornCountryEnglandLanguageEnglishGenreFantasyPublished1965PublisherHerbert Jenkins LtdPages220 Stormbringer is a 1965 novel written by Michael Moorcock and featuring the character Elric of Melniboné.[1][2][3] It is a partly abridged fix-up of four previously published stories from Science Fantasy 1963-1964, namely Dead God's Homecoming, Black Sword's Brothers, Sad Giant…
Lokasi Pengunjung: 18.117.230.101