Ця конструкція зустрічається дуже рідко, в основному через відносно більшу вагу і складність реалізації порівняно з радіальними двигунами, хоча вона є компактнішою (при однаковій кількості циліндрів) порівняно з V-подібними двигунами і всебічно динамічно врівноваженою. В X-подібному компонуванні відпадає потреба у встановленні балансира для зниження вібрації, як це у випадку з рядним і V-подібним розташуванням циліндрів так як кожна пара циліндрів врівноважує одна одну під час роботи.
Більшість видів Х-подібних двигунів застосовувалися за часів Другої світової війни. Вони розроблялись для великих військових літаків. Зазвичай, такі двигуни мали 24 циліндри і зазвичай ґрунтувалися на конструкції 12-циліндрового V-подібного двигуна.
Різновиди
Існує декілька компонувальних різновидів Х-подібних двигунів:
симетричний (хрестоподібний) — циліндри розташовані рядами навколо конічного вала під прямим кутом між рядами
власне Х-подібний — циліндри утворюють дві симетричні V-подібні пари під кутами 120°/60° і 300°(-60°)/240°(-120°)
Y-подібний (лише чотирициліндровий) — циліндри розташовані відносно колінчастого вала під кутами 90°/45°/(-90)270°/145°)
Симетричний 90°/90°/90°/90°
Х-подібний 120°/60°/120°/60°
"Y"-подібний 45°/45°/135°/135°
Деякі приклади Х-подібних двигунів
Відомо, що лише дві розробки X-подібних двигунів, які дійшли до серійного виробництва. Першим з них був у 1939—1942 роках «Rolls-Royce Vulture», 42-літровий авіаційний двигун X-24, створений на базі спарених двигунів «Rolls-Royce Peregrine V12»[2]. «Rolls-Royce Vulture» короткочасно використовувався у важкому бомбардувальнику «Avro Manchester», але через відмови двигунів його замінив «Avro Lancaster» (з двигунами «Rolls-Royce Merlin V12»).
Другим серійним X-подібним двигуном є двигун 12Н360 потужністю 1500 к.с. у виконанні X-12, що використовується на російській танковій платформі «Армата»[3].
Компанія Хонда повідомила, що проводила експерименти з двигунами у виконання X-32 у 1960-х роках для своїх силових установок в автомобілях Формули 1, але припинила розробки через складність і ненадійність конструкції.
У 2006—2010 роках австралійською дослідницькою компанією «Revetec Holdings Ltd» розроблялись експериментальні бензинові двигуни «Revetec X4v1» та «Revetec x4v2 X-4»[6].