UNIX-подібна операційна система (інколи скорочено як *nix) — операційна система, яка виникла під впливом UNIX. Термін охоплює вільні/відкриті операційні системи, утворені від UNIX компанії Bell Labs або емульовані його можливості, комерційні і запатентовані розробки, а також версії, засновані на сирцевому кодіUNIX. Немає стандарту, який визначає термін, і припустимі різні точки зору про те, чи вважати певний продукт UNIX-подібним чи ні.
The Open Group володіє торговою маркою
ово UNIX використовується як знак відповідності. Вони не схвалюють вживання терміна «UNIX-подібний» і вважають, що це зловживання їхньою торговою маркою. Керівництво групи вимагає використання великих літер у назві UNIX або в іншому випадку окремо від решти тексту, схвалюють використання слова UNIX як прикметника в поєднанні з такими словами, як «система», і не схвалюють написання через дефіс (належать до англійських текстів). Найближчий термін, який вони вважали б коректним, був би «UNIX system-like»[1].
З 2007 року ведеться суперечка між Вейном Греєм і The Open Group, в якому обговорюється використання слова UNIX як торгової марки[2]. Зі слів Trademark Trial and Appeal, Board Gray зі своєю компанією вимагає від The Open Group надати йому документацію для їхніх вимог до торгової марки.
Також, у 2007 році X/Open Company Ltd. наполягла на тому, щоб німецький Університет Касселя не використовував «UNIK» як скорочення[3].
Категорії
Денніс Рітчі, один з творців UNIX, висловив свою думку, що UNIX-подібні системи, такі як Linux, є де-фактоUNIX-системами. Ерік Реймонд запропонував розділити UNIX-подібні системи на 3 типи:
Генетичний UNIX: Системи, історично пов'язані з кодовою базою AT&T. Більшість, але не всі комерційні дистрибутивиUNIX-систем потрапляють під цю категорію. Так само, як і *BSD-системи, які є результатами роботи університету Берклі в пізніх 1970-х і ранніх 1980-х. У деяких з цих систем відсутній код AT&T, але досі простежується походження від розробки AT&T.
UNIX по товарному знаку, або бренду: ці системи, в основному комерційного характеру, були визначені The Open Group як відповідні Єдиної специфікації UNIX, і їм дозволено називатися UNIX. Більшість цих систем — комерційні похідні кодової бази UNIX System V в тій чи іншій формі (наприклад, Amiga UNIX), хоча деякі (наприклад, z/OS компаніїIBM) заслужили торгову марку через шар сумісності з POSIX, не бувши по суті UNIX. Багато старих UNIX-систем не підходять під це визначення.
UNIX по функціональності: В цілому, будь-яка система, поведінка якої приблизно відповідає специфікації UNIX. До таких систем можна віднести Linux і Minix, які поводяться подібно UNIX-системі, але не мають генетичних зв'язків з кодовою базою AT&T. Більшість вільних / відкритих реалізацій UNIX, бувши генетичним UNIX чи ні, підпадають під обмежене визначення цієї категорії через дорожнечу сертифікації The Open Group, яка коштує кілька тисяч доларів.
UNIX-системи почали з'являтися з пізніх 1970-х і ранніх 1980-х. Багато власницьких версій, таких як Idris (1978), Coherent [en] (1983) і UniFLEX[en] (1985), ставили за мету забезпечити потреби бізнесу функціональністю, доступною навченим користувачам UNIX.
Коли AT&T дозволила комерційне ліцензування UNIX в 1980-х, безліч розроблених власницьких систем ґрунтувалися на цьому, включаючи AIX, HP-UX, IRIX, Solaris, Tru64 UNIX, Ultrix і Xenix. Це багато в чому витісняло власницьких клонів. Зростаюча несумісність між системами призвела до створення стандартів взаємодії, у тому числі POSIX і Єдиної специфікації UNIX.
Між тим, в 1983 році був запущений проєкт GNU, завдяки якому вдалося зробити операційну систему, яку всі користувачі комп'ютера могли вільно використовувати, вивчати, виправляти, збирати заново. Різні UNIX-подібності розроблялися аналогічно GNU, часто з тими ж основними компонентами. Вони передусім служили дешевим заміщенням UNIX і включали 4.4BSD, Linux і Minix. Деякі з них послужили основою для комерційних UNIX-систем, таких як BSD/OS[en] і Mac OS X. Примітно, що Mac OS X 10.5 (Leopard) сертифікований Єдиною специфікацією UNIX[4].
Більшість виробників відкритихUNIX-систем не домагаються сертифікації UNIX для свого продукту навіть як компромату: вартість сертифікації вважається неприпустимою. Для таких систем зазвичай використовують термін «Freenix». Прикладом є GNU, Linux, Minix, OpenSolaris, Plan 9 і BSD зі своїми нащадками, такими як FreeBSD, NetBSD і OpenBSD.
Операційні системи на основі вільного програмного забезпечення
Вільніядра, бібліотеки, середовище стільниці та інші компоненти використовуються як у вільних операційних системах, так і в тих що включають невільне, або складаються з нього майже повністю.
У 1983 році Річард Столмен оголосив про створення проєкту GNU — спроби створення вільної UNIX-подібної операційної системи з нуля, без використання оригінального початкового коду. Велика частина програмного забезпечення, розробленого в рамках даного проєкту, — такого, як GNU toolchain, Glibc (стандартна бібліотека мови Сі) та Coreutils — відіграє ключову роль в інших вільних операційних системах. Однак роботи по створенню заміни для ядра UNIX, необхідні для повного виконання завдань GNU, просувалися вкрай повільно. В цей час GNU Hurd — спроба створити сучасне ядро на основі мікроядерної архітектури Mach — все ще далека від завершення.
Неядерні компоненти GNU використовуються для створення ОС з такими ядрами як:
У 1991 році, коли Лінус Торвальдс опублікував ядро Linux і залучив помічників, використання інструментів, розроблених в рамках проєкту GNU, було очевидним вибором. Ядро Linux, побудоване з використанням інструментів та бібліотек GNU, інколи називають GNU/Linux.
Дистрибутиви Linux (такі як Red Hat і Debian), що включають ядро, утиліти та додаткове програмне забезпечення, стали популярними як серед аматорів, так і серед представників бізнесу.
У вбудовуваних і мобільних системах використовується також ядро Linux без компонентів GNU; прикладом може бути Android, популярна ОС для смартфонів, або μCLinux з бібліотекою uClibc.
