PROFILPELAJAR.COM

Ця стаття про окрему зорю. Про тип змінних зір, названий за цією зорею див. зорі типу T Тельця.

**T Тельця**
Дані дослідження Епоха J2000
Положення T Тельця (обведено)
Зоря Т Тельця з туманністю NGC 1555.
Сузір'я	Телець
Пряме піднесення	04^г 21^х 59,43445^с^[1]
Схилення	+19° 32′ 06,4182″^[1]
Видима величина (V)	10,27^[2]
Характеристики
Спектральний клас	G5V:e

показник кольору U−B	+0,80^[2]

показник кольору B−V	+1,22^[2]






Тип змінності	Т Тельця
Астрометрія
Променева швидкість (R_v)	+24,6^[3] км/сек
Власний рух (μ)	за пр. піднес.: +15,51^[1] мас/рік за схиленням: -13,67^[1] мас/рік
Паралакс (π)	5.48 ± 1.58 мас
Відстань	460 світлових років {{{відстань_пс}}} парсек

Подробиці
Маса	2.1 ± 0.2^[4] M_☉






Вік	0,4^[5] років
Інші позначення
T Tau, AG+19° 341, БО+19° 706, HBC 35, HD 284419, HH 355, HIP 20390, JP11 3794, VDB 28.

T Тельця — змінна зоря у сузір'ї Тельця, прототип змінних зір типу T Тельця.

Опис та розташування

Зорю відкрито в жовтні 1852 року Джоном Расселом Гайндом. Із Землі Т Тельця виглядає частиною зоряного скупчення Гіади, вона розташована неподалік від зорі Епсилон Тельця; однак насправді вона віддалена від неї на 420 світлових років та не була утворена разом із зорями цього скупчення.

Як і всі зорі Т Тельця, вона дуже молода, їй усього один мільйон років. Її відстань від Землі становить близько 460 світлових років, а її видима зоряна величина непередбачувано змінюється від 9,3^m до 14^m^[6].

Зоряна система Т Тельця складається принаймні з трьох зір, з яких лише одна видима в оптичному діапазоні; інші дві випромінюють в інфрачервоному діапазоні, а одна з них випромінює й радіохвилі. Спостереження радіотелескопа Very Large Array показали, що молода зоря (власне «зоря типу Т Тельця») драматично змінила свою орбіту після близької взаємодії з однією з інших компонентів системи та могла були викинута з системи взагалі.

Фізично неподалік від зорі розташована відбивна туманність NGC 1555, також відома як «Туманність Гайнда» або «Змінна туманність Гайнда», оскільки ця туманність підсвічується Т Тельця і тому також змінює яскравість. Туманність NGC 1554 також асоціювалась з Т Тельця і спостерігалась 1868 року О. В. Струве,^[7] однак невдовзі зникла (а може ніколи й не існувала); вона також відома як «Загублена туманність Струве».

З туманністю Гайнда або навіть із системою Т Тельця асоціюється й розташований там об'єкт Хербіга-Аро.

Вітер Т Тельця

Так званий вітер Т Тельця — різновид зоряного вітру, властивий молодим зорям Т Тельця на цій стадії їх еволюції - після стадії акреції при уповільненні речовини, що обертається в туманності навколо протозорі, та до запалення водню, який був захоплений нею.

Протозоря — це щільніша частина (ядро) туманності, яка загалом має масу близько 10⁴ мас Сонця у вигляді газу та пилу, що стискається (колапсує) під дією власної гравітації та продовжує притягувати речовину. Спочатку ядро протозорі має лише близько 1% своєї остаточної маси, однак оболонка протозорі продовжує зростати в міру акреції притягуваної речовини. Після декількох мільйонів років, в ядрі протозорі починається термоядерний синтез, наслідком якого є потужний зоряний вітер, що зупиняє подальше падіння речовини на молоду зорю. Вважається, що з цього часу протозоря перетворюється на молоду зорю, оскільки її маса та шлях подальшої еволюції визначено.

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357.
↑ ^а ^б ^в Nicolet, B. (1978), Photoelectric photometric Catalogue of homogeneous measurements in the UBV System, Astronomy and Astrophysics Supplement Series, 34: 1—49, Bibcode:1978A&AS...34....1N.
↑ Wilson, R. E. (1953), General Catalogue of Stellar Radial Velocities, Carnegie Institute of Washington, D.C., Bibcode:1953GCRV..C......0W.
↑ Köhler, R. та ін. (May 2008), Orbits and masses in the T Tauri system, Astronomy and Astrophysics, 482 (3): 929—938, arXiv:0802.3178, Bibcode:2008A&A...482..929K, doi:10.1051/0004-6361:20079269.
↑ Tetzlaff, N.; Neuhäuser, R.; Hohle, M. M. (January 2011), A catalogue of young runaway Hipparcos stars within 3 kpc from the Sun, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 410 (1): 190—200, arXiv:1007.4883, Bibcode:2011MNRAS.410..190T, doi:10.1111/j.1365-2966.2010.17434.x.{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ www.DavidDarling.info: T Tauri
↑ www.DavidDarling.info: Struve's Lost Nebula (NGC 1554)