Текст описує Зіггі Стардаста, що приносить через радіо надію молоді Землі, спасіння, обіцяне інопланетною «Зоряною людиною» (англ. Starman). Історія розповідається з точки зору одного з молодих людей, які слухають Зіггі. Згідно зі словами Девіда Бові, сказаним ним в інтерв'ю журналу Rolling Stone в 1973 році, Зіггі Стардаст не є цим «Старменом», він - його посланник на Землі — всупереч поширеній думці, що Зіггі — інопланетянин. Пісня надихнула різні інтерпретації — від натяків на друге пришестя Христа[1] до точного передбачення сюжету фільму «Близькі контакти третього ступеня» (1977 рік)[2].
Музика пісні — м'який поп-рок, не відрізняється за стилем від попереднього альбому Бові Hunky Dory. Мелодія приспіву нагадує мелодію пісні Гарольда АрленаSomewhere Over the Rainbow з кінофільму «Чарівник країни Оз».
Інші пісні, що можливо, зробили вплив на Starman — композиції T. Rex Telegram Sam та Hot Love, а також пісня авторського тріо Holland–Dozier–Holland You Keep Me Hangin' On.
Реліз і подальша доля
З комерційної точки зору, Starman був важливою віхою в кар'єрі Боуї, його першим успішним хітом після синглу трирічної давності Space Oddity. Критики NME Рой Карр і Чарльз Мюррей писали, що «багато хто думав, що це був його перший запис після Space Oddity», і припускали, що це було продовження цього більш раннього синглу[3].
Продажі синглу спочатку були досить скромними, проте пісня отримала багато позитивних відгуків — Джон Піл, наприклад, назвав її «класикою, перлиною»[4]. Поворотним моментом став виступ Боуї на Top of the Pops у липні 1972 року (цей виступ часто називається першим виконанням Starman на британському телебаченні, однак, це не так; пісня була виконана на шоу Lift Off With Ayshea за три тижні до того)[5]. Виступ Боуї разом з «Павуками з Марса» став широко відомим, згідно з Девідом Баклі «багато фанатів датують своє звернення до Боуї саме цією його появою на Top of the Pops». Зіггі Стардаст допоміг досягти синглу десятого місця в чартах, а альбому, випущеного місяцем раніше — п'ятого. Сингл залишався в чартах Британії протягом 11 тижнів. У США він досяг 65 місця.
У лютому 1999 року журнал Q за результатами читацького голосування заніс сингл до списку 100 найбільших синглів.