RS Zero
Прототип на Innotrans 2024
Основні дані
Роки виробництва	з 2024 року
Країна виробництва	{{{Країна виробництва}}}
Технічні дані
Рід струму і напруга у контактній мережі	≥ 8,3 кВт/т
Експлуатація
Stadler RS Zero у Вікісховищі

RS Zero — прототип рейкового автобуса від виробника Stadler Rail з альтернативним приводом («нульовий викид^[de]») для використання в місцевих пасажирських перевезеннях як наступник дизель-поїзда Stadler Regio-Shuttle RS 1.

Оскільки нові рейкові автобуси, з малою місткістю, зникли з ринку залізничних перевезень в Європі, але попит все ще був, Stadler Rail почав розробку RS Zero на своїх підприємствах у Швейцарії приблизно у 2020 році^[1], за для задоволення цього попиту . ^[2] Приблизно на початку 2022 року^[3] філії німецького підрозділу розпочали виробництво.^[4] RS Zero був призначений для використання на неелектрифікованих відгалуженнях, а також магістральних лініях ^[5] з низькою інтенсивністю руху. ^[6] Таким чином, RS Zero призначений для того самого сегменту ринку, що й Regio-Shuttle RS 1 ^[5], який випускався до 2013 року, і має замінити його. ^[2][7]

12 червня 2024 року компанія вперше представила цю транспортну платформу на виставці Rail Business Days в Остраві. ^{[2] [7]} На німецькому заводі Stadler у Берлін-Вільгельмсру, де також виробляються акумуляторно-електричні багатоповерхові агрегати Flirt Akku і виготовлявся попередній багатоповерховий рейковий автобус Stadler Regio-Shuttle RS 1 до 2013 року, ^[8] перший прототип побудований як моноблок з водневим двигуном виготовлений і показаний клієнтам ^[9] 29 серпня 2024 року . ^[6] Метою є реєстрація транспортних засобів до 2026 року. ^[2] У рамках презентації транспортного засобу на Innotrans 2024 оголошено підписання декларації про наміри з Міністерством інфраструктури та сільського господарства Тюрингії та Erfurter Bahn^[de], яка передбачає використання прототипу на неелектрифікованих маршрутах в Тюрінгії з середини 2026 р . ^[10]

RS Zero був розроблений полегшеної алюмінієвої цілісної конструкції з максимальною масою на вісь 18 тонн ^{[11] [6]}, що робить транспортні засоби придатними для маршрутів B1 і вище. ^[12] RS Zero пропонується одно- та двосекційний і , залежно від варіанту, містить від 70 до 150 місць. ^[6] Будучи повноцінними транспортними засобами, кузови вагонів відповідають вимогам міцності EN 12663 і вимогам безпеки зіткнення EN 15227. ^[13]

Більша частина салону, який має дві пари дверей у кожному вагоні, має низьку підлогу для входу без сходинок для безбар’єрного використання. Інтер'єр можна оформити модульно . ^[6]

При проектуванні RS Zero трапецієподібні форми віконних планок були запозичені з Regio-Shuttle RS 1. ^[7]

Транспортні засоби пропонуються у двох варіантах приводу з рекуперативним гальмом: як вагони з водневим спалюванням або як акумуляторні вагони. ^[13] Дизельний вагони не планується. ^{[2] [11]} Потужність була задана як 600 кВт для односекційного та 1200 кВт для двосекційного. ^[12] Максимальна швидкість 120 км/год. ^[2] Стартове прискорення 1,2 м/с² базується на розробці Regio-Shuttle RS 1. ^[14]

На відміну від інших локомотивів , які також використовують водень як накопичувач енергії, водневі двигуни внутрішнього згоряння були вперше встановлені замість приводу на паливних елементах. ^[15] Виробник виправдовував це тим, що це був єдиний спосіб реалізувати цю концепцію компактного транспортного засобу з двома системами приводу ^[16], а також схожістю в обслуговуванні порівняно з дизельними двигунами , які використовуються в інших транспортних засобах. ^[17]

Цільний варіант містить два водневі двигуни ^[13], стільки ж двигунів, що й у Regio-Shuttle RS 1 ^[18], які були розташовані як двигуни під підлогою під двома кабінами водія. У двосекційному варіанті встановлюється додатковий мотор в одному з кінців вагона. ^[12] Для прототипу використовувалися двигуни Deutz AG. ^[19]

Виробник заявив запас ходу понад 700 км у односекційній версії та понад 1000 км у двосекційній. ^[12]

Автомотриса акумуляторна призначена для роботи від повітряних ліній і акумуляторної батареї. Конструкції передбачають розміщення тягових акумуляторів під підлогою в кабіні водія, а також у нижній частині підлоги між дверима та компонентами приводу на даху. ^[12]

Виробник заявив про запас ходу від 80 до 110 км у односекціній версії та від 90 до 180 км у двосекціній версії. ^[12]