Після виходу альбому Pet SoundsБраян Вілсон разом з пісняром Веном Дайком Парксом почали роботу над новим експериментальним проектом — концептуальним альбомомSMiLE — який, за задумкою, повинен був перевершити Pet Sounds i стати вершиною творчості Beach Boys.
Після випуску синглу з новою, революційною композицією «Good Vibrations» наприкінці 1966-го, котра очолила хіт-паради багатьох країн світу і була названа «кишеньковою симфонією», оголошений новий альбом з нетерпінням очікувався у світі шоу-бізнесу. Однак його виходу перешкодило безліч обставин. Маючи намір звільнитися від контрактних зобов'язань перед фірмою й створити власний лейбл звукозапису, гурт почав судові позови з Capitol Records; інші учасники гурту, зокрема Майк Лав, були проти нових музичних експериментів Вілсона й «абсурдних» текстів Паркса, що стало причиною конфліктів між музикантами — у результаті Вен Дайк Паркс залишив роботу над альбомом. У головного автора ідеї проекту, Вілсона, загострилися психічні захворювання, чималою мірою через зловживання наркотиками, що позначилося на його працездатності й загальному стані. У червні The Beatles представили свою нову платівку Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band, яка стала справжнєю сенсацією, зайнявши те місце, яке, на думку автора, передбачалося для SMiLE. Врешті він зневірився у проекті, і запис був відкладений на невизначений час. Проте згідно з умовами контракту, гурт повинен був випустити у цьому році новий матеріал, і тоді музиканти поспіхом підготували нову платівку в домашній студії Вілсона в Бел Ейр, у червні й липні 1967. До неї ввійшли значно спрощені й перероблені версії пісень зі скасованого Smile («Heroes and Villains», «Wind Chimes», «Vegetables» і «Wonderful»), і новий, нашвидку записаний матеріал. Тільки «Good Vibrations» з'явилася на диску у своїй оригінальній версії. Цю композицію, що мала величезний успіх при випуску на синглі, включили в альбом спеціально, щоб сприяти його продажу, незважаючи на заперечення Вілсона.
Коли Smiley Smile після місяців очікування з'явився на ринку в вересні того року, критики прийняли пластинку вкрай негативно, назвавши роботу «осічкою», «катастрофою», дивакуватою, сирою і недопрацьованою. «Від гурта очікували великого альбому, шедевра із шедеврів, „підліткової симфонії Богові“, але вони навіть не видали нормального альбому — замість цього вони піднесли цей сирий кострубатий демо-запис»[1]. Диск зайняв у США тільки 41 місце. У Британії він був сприйнятий трохи краще, досягши 9-го місця в місцевих чартах.
Smiley Smile уважається найконтроверсійнішим альбомом гурту — чимало шанувальників уважають його повним провалом, у той час як інші називають його одним з найпримітніших дисків шістдесятих років.
Smiley Smile позначив кінець лідерства Браяна Вілсона в ансамблі. Продюсерами цього диска вперше були зазначені The Beach Boys. У наступні роки колишній лідер, вибитий з колії невдачами своїх останніх робіт, проблемами зі здоров'ям і наркотичною залежністю, став усе більше віддалятися від музичної діяльності. Роль лідера перейшла до наймолодшого з братів Вілсонів — Карла.
Обкладинка
Хоча автор обкладинки ніколи не був зазначений, відомо, що джерелом натхнення на створення малюнка були роботи французького маляра Анрі Руссо, зокрема його картина 1910 року «Сон».
Список композицій
«Heroes and Villains» (Б. Вілсон / Паркс) — 3:37
Солісти — Б. Вілсон [куплети] і А. Джардін [приспів]
«Vegetables» (Б. Вілсон / Паркс) — 2:07
Солісти — А. Джардін
«Fall Breaks and Back to Winter (Woody Woodpecker Symphony)» (Б. Вілсон) — 2:15
