PROFILPELAJAR.COM

Smart антена (англ. smart antenna або intelligent antenna) — сленговий термін, що є породженням маркетингових технологій в антенній техніці стільникового зв'язку. Використовується в англомовній літературі стосовно будь-яких антенних решіток із керованою діаграмою спрямованості і буквально означає «розумна» або «інтелектуальна» антена^[1]^[2]^[3]. Термін не відображає технічної суті і принципів, покладених в основу функціонування антени, тому не є актуальним серед фахівців. Можливе відновлення інтересу до його використання через впровадження технологій штучного інтелекту в обробку сигналів.

Типи smart антенн

антени з комутованою діаграмою спрямованості
фазована антенна решітка, в тому числі адаптивна антенна решітка
цифрова антенна решітка^[1]^[2], в тому числі адаптивна і з використанням штучного інтелекту для обробки сигналів

Примітки

↑ ^а ^б Слюсар, В.И. (2004). Smart-антенны пошли в серию (PDF). Электроника: наука, технология, бизнес. – 2004. - № 2. с. C. 62 – 65. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
↑ ^а ^б Слюсар, В.И. (2005). Основные понятия теории и техники антенн. Антенные системы евклидовой геометрии. Фрактальные антенны. SMART-антенны. Цифровые антенные решётки (ЦАР). MIMO–системы на базе ЦАР. Разделы 9.3 - 9.8 в книге «Широкополосные беспроводные сети передачи информации». / Вишневский В.М., Ляхов А.И., Портной С.Л., Шахнович И.В. – М.: Техносфера. – 2005. с. C. 498 – 569. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 28 березня 2021.
↑ Slyusar, V. I., Titov I.V. Correction of smart antennas receiving channels characteristics for 4G mobile communication// Proceedings of the IV-th International Conference on Antenna Theory and Techniques, 9-12 September 2003. Sevastopol, Pp. 374—375. — http://www.slyusar.kiev.ua/MKTTA_2003.pdf [Архівовано 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Джерела

Gross, Frank (2005). Smart Antennas for Wireless Communications: With MATLAB. Professional Engineering. с. 288. ISBN 978-0071447898. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 березня 2021.
Sun, Chen; Cheng, Jun; Ohira, Takashi (2008). Handbook on Advancements in Smart Antenna Technologies for Wireless Networks. Premier Reference Source. IGI Global. с. 584. ISBN 978-1599049885. Архів оригіналу за 10 квітня 2012. Процитовано 28 березня 2021.

Посилання

Smart Antenna Research Group [Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] at Stanford
Virginia Tech, Mobile and Portable & Radio research group [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.]

[smartantenna1-1] а ^б Слюсар, В.И. (2004). Smart-антенны пошли в серию (PDF). Электроника: наука, технология, бизнес. – 2004. - № 2. с. C. 62 – 65. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2021. Процитовано 28 березня 2021.

[smartantenna2-2] а ^б Слюсар, В.И. (2005). Основные понятия теории и техники антенн. Антенные системы евклидовой геометрии. Фрактальные антенны. SMART-антенны. Цифровые антенные решётки (ЦАР). MIMO–системы на базе ЦАР. Разделы 9.3 - 9.8 в книге «Широкополосные беспроводные сети передачи информации». / Вишневский В.М., Ляхов А.И., Портной С.Л., Шахнович И.В. – М.: Техносфера. – 2005. с. C. 498 – 569. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 28 березня 2021.

[3] Slyusar, V. I., Titov I.V. Correction of smart antennas receiving channels characteristics for 4G mobile communication// Proceedings of the IV-th International Conference on Antenna Theory and Techniques, 9-12 September 2003. Sevastopol, Pp. 374—375. — http://www.slyusar.kiev.ua/MKTTA_2003.pdf [Архівовано 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]