Semovente da 90/53 |
---|
|
Тип | противотанкова САУ Semovente da 90/53 (Scafo M41 Modificato) Схема: відділення управлення спереду, моторне посередині, бойове позаду |
---|
Походження | Королівство Італія |
---|
|
Оператори | Королівство Італія, Третій Рейх |
---|
Війни | Друга світова війна |
---|
|
Виробник | Ansaldo |
---|
Виготовлена кількість | 30 |
---|
|
Вага | 15,7 |
---|
Довжина | 5080 |
---|
Довжина ствола | 53 |
---|
Ширина | 2280 |
---|
Висота | 2300 |
---|
Обслуга | 4 |
---|
|
Калібр | 90-мм Model 90/53 |
---|
Підвищення | −8…+24° |
---|
Траверс | ±40° |
---|
|
Броня | Лоб: 30 Борт: 25 Корма: 25 Башта: лоб: 25, борт: 25, корма: відкрита |
---|
Головне озброєння | нарізна гармата боєкомплект: 25 |
---|
Двигун | V-подібний 8-циліндровий дизельний рідинного охолодження 145 |
---|
Питома потужність | 9,2 |
---|
Підвіска | зблокована по чотири, на напівеліптичних ресорах |
---|
Швидкість | шосе: 25 бездоріжжя: 10 |
---|
Прохідність | стінка: 0,8 рів: 2,1 брід: 1,0 |
---|
|
Semovente da 90/53 у Вікісховищі |
Semovente da 90/53 — італійська самохідна артилерійська установка (САУ) часів Другої світової війни, класу протитанкових САУ, середня по масі. Створена в 1942 році на базі середнього танка M14/41 для дій на Східноєвропейському театрі бойових дій.
Історія
У 1941-42 роках на Східному фронті німецькі війська зіткнулися з радянськими танками Т-34 і КВ-1, що мали потужну броню. 47-мм гармата, встановлена на нечисленних італійських самоходках, які брали участь у боях в СРСР, була неефективна. Якщо у німців була протидія радянським машин у вигляді 88-мм зенітки Flak. 37, а також численних протитанкових самохідок, то їх союзникам італійцям, що мали куди більш мізерні сили в бронетехніці і артилерії треба було покладатися на власні сили. Робота над самохідним винищувачем танків почалася в 1942 році на підприємствах Ansaldo. Для спрощення виробництва італійці підійшли досить просто. На шасі новітнього тоді середнього танка M14/41 було встановлено дуже ефективна зенітна гармата Cannone da 90/53 зразка 1939 року калібру 90-мм, яка добре зарекомендувала себе в боях Північної Африки. Самохідна установка отримала позначення Semovente da 90/53. Довгу гармату було встановлено в задній частині шасі в напіввідкритій рубці, тому шасі довелося переробити, перемістивши двигун в середню частину і залишивши відділення управління в передній частині корпусу.
Створення самохідної установки затягнулося. Випробування перші зразки пройшли тільки в жовтні 1942 року. 10 кілограмовий снаряд мав початкову швидкість 840 метрів в секунду легко пробивав броню в 140 мм із 500 метрів. Поки йшло освоєння виробництва Semovente da 90/53, 8-а італійська армія зазнала під Сталінградом повного розгрому, а її вцілілі залишки повернулися в Італію навесні 1943 року і на Східний фронт 30 побудованих самохідок так і не потрапили. В Італії вони були зведені в 5 груп по 6 одиниць і приблизно 24 самохідки були перебазовані на Сицилію, де в липні 1943 року союзники висадилися. Деякі із самохідок були захоплені союзниками.
Після виходу Італії з війни залишилися 6 одиниць, які були захоплені німецькими військами, що окупували північ Італії і отримали позначення Gepanzerte Selbstfahrlafette mit 90/53 801(i). Вони були задіяні в боях проти союзників у 1944 році.
На сьогоднішній день відомо про єдиний вцілілий примірник Semovente da 90/53, який зараз знаходиться в музеї бронетехніки на полігоні в Абердіні в США.
Стояла на озброєнні
Література
- Коломиец М., Мощанский И. Бронетанковая техника Франции и Италии 1939—1945. — М.: Бронеколлекция, № 4, 1998.
Посилання