Будучи найбільшим кораблем у світі, British Queen була просторішою та комфортнішою за своїх сучасників. Вона ніколи не отримала блакитну стрічку,[2] але відповідала швидкості пароплава Грейт Вестерн.[1]
Здійснивши дев'ять рейсів туди й назад, British Queen опинився на стоянці в 1841 році, коли компанія збанкрутувала через втрату пароплава SS President з усіма пасажирами. British Queen продали бельгійському уряду для пасаржський перевезень за маршрутом Антверпен — Коуз — Нью-Йорк, яке розпочалося в 1842 році. Однак маршрут виявився збитковим, і він був зупинений після трьох рейсів туди й назад. Судно списали на металобрухт у 1844 році, коли лайнер не знайшов подальшого використання.[1]
Примітки
↑ абвGibbs, Charles Robert Vernon (1957). Passenger Liners of the Western Ocean: A Record of Atlantic Steam and Motor Passenger Vessels from 1838 to the Present Day. John De Graff. с. 37—41.
↑Kludas, Arnold (2002). Record breakers of the North Atlantic, Blue Riband Liners 1838-1953. London: Chatham. ISBN1-57488-458-1.