SS British Queen

SS British Queen
Дата створення / заснування 1838 Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Власник British and American Steam Navigation Companyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Вихідна потужність 367 749,4 ват Редагувати інформацію у Вікіданих
Час/дата припинення існування 1844 Редагувати інформацію у Вікіданих
Габаритна ширина 12 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина або відстань 75 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна реєстрації Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Тоннаж брутто 1850 т Редагувати інформацію у Вікіданих
Швидкість 5,2 метр на секунду Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: SS British Queen у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

British Queen — британське пасажирське судно 19 століття. Це було найбільше пасажирське судно у світі з 1839 по 1840 роки. Це другий пароплав, який був призначений для трансатлантичного трафіку. Назване на честь королеви Вікторії. Належило компанії British and American Steam Navigation Company. British Queen повинен бути першим трансатлантичним пароплавом, якби його будівництво не затримали на 18 місяців через ліквідацію компанії, яка мала виготовити його двигун.[1]

Будучи найбільшим кораблем у світі, British Queen була просторішою та комфортнішою за своїх сучасників. Вона ніколи не отримала блакитну стрічку,[2] але відповідала швидкості пароплава Грейт Вестерн.[1]

Здійснивши дев'ять рейсів туди й назад, British Queen опинився на стоянці в 1841 році, коли компанія збанкрутувала через втрату пароплава SS President з усіма пасажирами. British Queen продали бельгійському уряду для пасаржський перевезень за маршрутом Антверпен — Коуз — Нью-Йорк, яке розпочалося в 1842 році. Однак маршрут виявився збитковим, і він був зупинений після трьох рейсів туди й назад. Судно списали на металобрухт у 1844 році, коли лайнер не знайшов подальшого використання.[1]

Примітки

  1. а б в Gibbs, Charles Robert Vernon (1957). Passenger Liners of the Western Ocean: A Record of Atlantic Steam and Motor Passenger Vessels from 1838 to the Present Day. John De Graff. с. 37—41. 
  2. Kludas, Arnold (2002). Record breakers of the North Atlantic, Blue Riband Liners 1838-1953. London: Chatham. ISBN 1-57488-458-1.