SPARQL

SPARQL
ПарадигмаМова запитів
Дата появи2008; 16 років тому (2008)
РозробникW3C
Останній реліз1.1 (21 березня 2013; 11 років тому (2013-03-21))
Основні реалізаціїJena[en],[1] OpenLink Virtuoso[en][1] AllegroGraph[en][2]
Вебсайтwww.w3.org/TR/sparql11-query/

SPARQL (рекурсивний акронім від англ. SPARQL Protocol and RDF Query Language) — мова запитів до даних, представлених по моделі RDF, а також протокол для передачі цих запитів і відповідей на них. SPARQL є рекомендацією консорціуму W3C і одною з технологій семантичної павутини. Представлення SPARQL-точок доступу (SPARQL endpoint) є рекомендованою практикою при публікації даних у всесвітній павутині.

Загальна схема запиту

Загальна схема SPARQL-запиту має такий вигляд: 

 PREFIX foo: <http://example.com/resources/>
 # префіксні оголошення
 FROM ...
 # джерела запиту
 SELECT ...
 # пункт результату
 WHERE {...}
 # критерії запиту
 ORDER BY ...
 # модифікатори запиту

Де:

  • Префіксні оголошення служать для скорочення універсальних ідентифікаторів ресурсу (URI).
  • Джерела запиту визначають, які RDF графи запитуються.
  • Пункт результату повертає набір даних (вибірку), які задовольняють критеріям запиту.
  • Критерії запиту визначає, що запитувати в базовому наборі даних
  • Модифікатори запиту обмежують, упорядковують, і інакше перетворюють результати запиту.

Переваги

SPAQRL дозволяє користувачам писати глобально однозначні запити. Наприклад, наступний запит повертає імена й адреси кожної людини у світі: 

PREFIX foaf: <http://xmlns.com/foaf/0.1/>
SELECT ?name
       ?email
WHERE {
  ?person  a          foaf:Person .
  ?person  foaf:name  ?name .
  ?person  foaf:mbox  ?email .
}

Наведені параметри використовуються для опису людини, включеної до FOAF. Це ілюструє бачення Семантичної павутини як єдиної великої бази даних. Кожний ідентифікатор у SPARQL, URI, глобально однозначний, на відміну від «e-mail» або «email», які звичайно використовуються в SQL.

Цей запит може бути розподілений на декілька кінцевих точок SPARQL, різних комп'ютерів, і збір результатів здійснюється процедурою, відомою як федеративний пошук[en].

Форми запитів

Мова SPARQL визначає чотири варіанта запитів для різних цілей:

SELECT запит

Використовується для того, щоб витягати необроблені значення із точки SPARQL, результати повертаються у вигляді таблиці.

CONSTRUCT запит

Використовується для того, щоб витягати інформацію з точки доступу SPARQL в форматі RDF і перетворювати результати до визначеної форми.

ASK запит

Використовується для створення запитів типу істина/хибність

DESCRIBE запит

Використовується для того, щоб отримати опис RDF-ресурсу. Реалізація поведінки DESCRIBE-запитів визначається розробником SPARQL-точки доступу.

Кожна з цих форм запиту включає в себе блок WHERE, щоб обмежити запит, хоча у випадку запиту DESCRIBE — WHERE не є обов'язковим.

Ключові слова

Нижче наведена частина часто використовуваних ключових слів в SPARQL запитів. Повний список є в офіційній документації [Архівовано 2 червня 2012 у WebCite].

PREFIX — слугує для скорочення URI.

OPTIONAL — визначає необов'язковий шаблон.

GRAPH — за допомогою нього формують запит, який застосовує шаблон до іменованих графів.

DISTINCT — вказує, що кожне рішення у відповіді на запит буде унікальним.

LIMIT — задає максимальну кількість виведених результатів.

OFFSET — дозволяє не показувати в результаті перші n рішень.

ORDER BY — дозволяє відсортувати результат за збільшенням (ASC()) або спаданням (DESC()).

Інші мови запитів до RDF

  • DQL — заснована на XML, запити і результати виражаються в DAML+OIL;
  • N3QL — заснована на Нотації 3;
  • R-DEVICE;
  • RDFQ — заснована на XML;
  • RDQ — схожа на SQL;
  • RDQL — схожа на SQL;
  • SeRQL — схожа на SQL, близький до RDQL;
  • Versa — має компактний синтаксис (не SQL), виключно для 4Suite (мова Python).

Версії

SPARQL 1.0 став стандартом у січні 2008 и включав:

SPARQL 1.0 Мова запитів;
SPARQL 1.0 Протокол;
SPARQL Формат результатів XML.

SPARQL 1.1 є актуальною версією і включає:

SPARQL мова запитів і протокол оновлені до 1.1;
SPARQL 1.1 Оновлення;
SPARQL 1.1 HTTP-протокол для управління RDF графами;
SPARQL 1.1 Опис служб;
SPARQL 1.1 Логічні слідства(Entailments);
SPARQL 1.1 Основні Федеративні запити.

Приклад

Інший приклад SPARQL запитів: «Знайти дати виходу серій усіх сезонів серіалу „Клан Сопрано“»: 

PREFIX dbpo: <http://dbpedia.org/ontology/>
SELECT *
WHERE
{
  ?e dbpo:series         <http://dbpedia.org/resource/The_Sopranos> .
  ?e dbpo:releaseDate    ?date .
  ?e dbpo:episodeNumber  ?number .
  ?e dbpo:seasonNumber   ?season .
}
ORDER BY DESC(?date)

Змінні позначаються префіксом «?» або «$». Щоб зробити запити короткими, SPARQL дозволяє визначати префікси й основні URI способом, схожим Turtle. У цьому запиті префікс «dbpo» означає «http://dbpedia.org/ontology/».

SPARQL-точка доступу

SPARQL-точка доступу або SPARQL-endpoint — це служба сумісна з SPARQL. SPARQL-endpoint дозволяє користувачу запитати базу знань (вводити його запити). Запит обробляється і повертає результат в різних форматах. Таким чином, SPARQL-точки доступу задумані як сервіс, який забезпечує нормальний інтерфейс до бази знань SPARQL-endpoint.

Розрізняють два види точок доступу: загального призначення і локального.

Точки доступу загального призначення можуть виконувати запити до будь-яких вказаних RDF-документів, які знаходяться в Мережі. А локальні точки доступу можуть отримувати дані тільки від одного ресурсу.

Приклад, щоб зрозуміти зміст точки доступу: приклад.

Список існуючих SPARQL-точок доступу: список [Архівовано 16 березня 2012 у Wayback Machine.].

Автоматичне виконання запитів

На даний момент для ряду мов програмування існує можливість викликати SPARQL-запити, існують інструменти, які дозволяють підключати і в напівавтоматичному режимі будувати SPARQL-запити для точки доступу SPARQL, наприклад ViziQuer.

Примітки

  1. ↑ а б Hebeler, John; Fisher, Matthew; Blace, Ryan; Perez-Lopez, Andrew (2009). Semantic Web Programming. Indianapolis, Indiana: John Wiley & Sons. с. 406. ISBN 978-0-470-41801-7.
  2. ↑ SPARQL Protocol Implementation Report. Архів оригіналу за 11 лютого 2010. Процитовано 29 березня 2017.

Див. також

П: У Вікіпедії є проєкт
«Вікідані»

Посилання