Pluralia tantum («плюра́лія та́нтум»; з лат. — «множинні тільки»; однина plurale tantum, «множинне тільки») — розряд іменників, що вживаються тільки у множині.

Традиційне позначення, що використовується в словниках для цього типу слів — мн. (у латиничних виданнях і розділах pl.)

Протилежне поняття — singularia tantum. Так називають іменники, що завжди в однині.

В українській мові іменники, що належать до категорії pluralia tantum, охоплюють кілька семантичних груп.

1. Назви елементів будівель, споруд (сіни, ворота, сходи^[1], двері);
2. Назви елементів збруї, засобів пересування (шори, наритники^[2], сани, бігунки);
3. Назви знарядь праці, елементів начиння (граблі, вила, триноги, ночви, носилки, ноші);
4. Назви парних предметів (ваги, окуляри, ножиці, кліщі, терези, лещата);
5. Назви частин тіла (в'язи, груди, крижі);
6. Назви деяких музичних інструментів (гуслі, цимбали);
7. Назви елементів одягу (бриджі, бутси, панталони, труси, штани^[3]);
8. Назви маси, речовини, матеріалу, харчових продуктів (ліки, хімікалії, помиї, дрова, вершки, дріжджі, макарони, ласощі), а також назви залишків речовини чи матеріалу (висівки, вичіски, недоїдки);
9. Назви часових відрізків, деяких свят, повторюваних щорічно обрядів і дій (канікули, іменини, роковини, заручини, зажинки, обжинки);
10. Назви сукупності предметів зі значенням збірності (надра, гроші, фінанси, джунглі, хащі);
11. Назви деяких ігор (шахи, шашки, городки, піжмурки, схованки);
12. Назви дій, процесів, заходів (посиденьки, витребеньки, відвідини, дебати, хвастощі, пустощі, переговори, перегони);
13. Позначення почуттів, емоцій, станів (радощі, молодощі, гордощі, жалощі, веселощі, труднощі, ревнощі, скупощі, мудрощі, ластощі);
14. Географічні назви (Альпи, Анди, Афіни, Суми, Черкаси, Карпати, Дарданелли).

Слова гуси, кури зараз не вживаються в однині, і є збірними позначеннями гусок і гусаків, курок і півнів. Формою множини гуска є гуски, а курка — курки. Множина слова черв'як — черв'яки, але як біологічний термін вживається черви, що зараз вже не має однини.

Від pluralia tantum слід відрізняти іменники з неправильним утворенням множини (зябра — зябра, людина — люди).

1. ↑ Проте є Сходина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. ↑ Проте є Наритник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. ↑ Проте є Штанина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

• Категорія числа іменника [Архівовано 10 липня 2020 у Wayback Machine.] // Електронний підручник з сучасної української мови на сайті www.linguist.univ.kiev.ua [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• А. А. Реформатский. Число и грамматика — Pluralia и singularia tantum (рос.)
• А. Н. Соболев. Славянские pluralia tantum. Проблема дефектной парадигмы [Архівовано 13 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2020)

Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.