Panzerjäger (скорочено Pz. Jg. або Pz. Jäg.[1], тр. «Панцер'є́ґер», буквальний переклад: мисливець на танки) та Jagdpanzer (тр.«Яґдпанцер», буквальний переклад: танк-мисливець) — позначенняпротитанкових САУ (винищувачів танків) що використовувались Третім Райхом.
Класифікація
Деякі дослідники вважають, що термін Panzerjäger стосувався лише легкоброньованих самохідних протитанкових установок, а Jagdpanzer — лише броньованих та закритих; це не зовсім правда, У 1944 році поділ був таким[1]:
Panzerjäger — загальна назва всіх винищувачів танків. Наприклад, Jagdpanzer IV мав одну з проміжних назв le.Panzerjäger IV, аJagdpanzer 38 — le. Panzerjäger 38 t. При цьому, техніка, що мала назви, запропоновані Гітлером, використовувала їх: Marder II, Jagdpanther, Jagdtiger тощо.
Panzerjägerkanone Selbstfahrlafette (Pak (Sf))[a] — звичайна назва для легкоброньованих САУ з відкритою рубкою. Наприклад, Marder II початково називався 7,5 cm Pak 40 L/46, Fahrgestell 38 t, а в 1944 отримав повну назву 7,5 cm Pak 40/2 Sf. „Marder II“.
Після Другої світової слово jagdpanzer продовжило використовуватись: наприклад, у 1965 було створено Kanonenjagdpanzer («гарматний винищувач танків»), а пізніше — кілька різних машин Raketenjagdpanzer[en] («ракетний винищувач танків»).
Рід військ
Словом Panzerjäger в Вермахті, окрім найменування виду техніки, також називався рід військ, окрема гілка Гееру, що мав на озброєнні винищувачі танків. В деяких німецьких дивізіях були присутні спеціальні підрозділи нім.Panzerjäger-Abteilung — протитанкові батальйони[2][3].
.png)