Paedotherium Період існування: пізній міоцен — пізній пліоцен ~10–1.5 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Череп Paedotherium
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	†Notoungulata
Родина:	†Hegetotheriidae
Підродина:	†Pachyrukhinae
Рід:	†Paedotherium Burmeister, 1888
Типовий вид
Paedotherium bonaerense Ameghino, 1887
Види
P. bonaerense Ameghino, 1887 P. borrelloi? Zetti, 1972 P. dolichognathum? Zetti, 1972 P. kakai Reguero et al, 2015 P. minor Cabrera, 1937 P. typicum Ameghino, 1887
Синоніми
Синоніміка роду Raulringueletia Zetti, 1972 Видова синонімія Pachyrucos typicus Ameghino, 1887 Pachyrucos bonaeriensis Ameghino, 1887 Paedotherium insigne Burmeister, 1888 Pachyrucos ictus Ameghino, 1889 Pachyrucos maximus Ameghino, 1908 Pachyrucos miramarensis Ameghino, 1908 Pachyrucos chapalmalensis Ameghino, 1908 Paedotherium imperforatum Kraglievich, 1926 Paedotherium maximum Castellanos, 1956 Paedotherium ictum Castellanos, 1956 Pachyrucos brusquitaensis Ameghino, 1908 Pachyrucos marplatensis Ameghino, 1908 Paedotherium marplatense Kraglievich, 1952 Paedotherium brusquitaense Rusconi, 1947 Paedotherium affine Cabrera, 1937 Paedotherium borrelloi? Zetti, 1972

Paedotherium — вимерлий, потенційно парафілетичний^[1] рід Notoungulate, що належить до родини Hegetotheriidae, що складається з невеликих схожих на гризунів (Glires) тварин. Чотири види однозначно визнані, від пізнього міоцену до плейстоцену Аргентини та з пізнього міоцену Болівії та Чилі^[2].

Скам'янілості Paedotherium дуже схожі на його родича Pachyrukhos. Це був невеликий ссавець і мав гіпсодонтний, «кролячий» зуб. Його тіло було дещо схожим з сучасними гризунами (Glires): довгі зайцеподібні ноги, гострі та видатні різці та навіть мозок, схожий на мозок Caviidae^[1][3]. Його вага приблизно становить від 1.8 до 2.2 кг. Зазвичай припускають, що це пасовищна тварина і, можливо, рийна.

Його череп відрізнявся від інших гегетотерів більш розвиненим передньо-верхньощелепним відростком і відсутністю сагітального гребеня. Третій верхній моляр довший за другий, другий верхній і нижній премоляри довші й вужчі за Пахирухос, третій нижній моляр має часточку трикутної форми. Його кінцівки мали довші плеснові кістки, більш міцну другу плеснову кістку та коротші четверту та п’яту плеснові кістки, ніж у Пахірухоса^[2].

Рід був присутній у багатьох середовищах, від посушливих до відкритої пампи^[1]біля моря Платаенсе, відомих у формаціях, таких як Арройо Часіко, де був присутній P. minor, до більш вологих і лісистих річкових середовищ, задокументованих у Пало Формація Пінтадо, де P. kakai є єдиною відомою формою^[4].

Paedotherium був одним із останніх вцілілих нотунгулятів і останнім відомим Hegetotheriidae разом із Tremacyllus^[1]. Рід пережив Великий американський обмін і, можливо, дожив до самого раннього плейстоцену^[2]. Вимирання дрібного нотугулята відбулося в період зміни клімату, до якого гризуни (Glires) могли бути краще пристосовані.