PROFILPELAJAR.COM

Opisthorchis viverrini

Opisthorchis viverrini в жовчних протоках

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Плоскі черви (Platyhelminthes)
Клас:	Трематоди (Trematoda)
Підклас:	Дігенеї (Digenea)
Ряд:	Plagiorchiida
Родина:	Opisthorchiidae
Рід:	Opisthorchis
Вид:	O. viverrini

Біноміальна назва

Opisthorchis viverrini
(Poirier, 1886) Stiles & Hassal, 1896

Синоніми^[1]

Distoma viverrini Poirier, 1886

Посилання

Вікісховище:	Opisthorchis viverrini
EOL:	478843
ITIS:	57104
NCBI:	6198

Opisthorchis viverrini — вид паразитичних плоских червів. Поширений у Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, де спричинює високу захворюваність на опісторхоз, яка іноді має епідемічний характер.^[2]

Опис

Opisthorchis viverrini має розміри тіла 5,4-10,2 Х 0,8-1,9 мм. Стравохід цього паразита в 3 рази довше за його глотку. Яєчник багатопорожнинний. Остаточні господарі — людина, кішка, собака, вівера. Проміжні господарі — вид молюсків Bithynia siamensis; додаткові господарі — коропові риби.

Біологія

Розвиток Opisthorchis viverrini відбувається зі зміною трьох господарів:

Молюски — проміжний хазяїн;
Риби — другий проміжний хазяїн;
Ссавці — остаточний хазяїн (людина, кішки, собаки, свині, інші види ссавців, в раціон яких входить риба).

I стадія

З кишечника остаточних хазяїв у довкілля виділяються цілком зрілі яйця. Потрапивши у водойму, яйця можуть зберігати життєздатність протягом 5-6 місяців. У воді яйця заковтують молюски виду Bithynia siamensis. У молюску з яйця виходить мірацидій, що перетворюється потім, у спороцисту. У ній розвиваються редії, які проникають у печінку молюска, де вони відроджують церкаріїв. Усі личинкові стадії розвиваються із зародкових клітин без запліднення. При переході від однієї стадії до подальшої чисельність паразитів збільшується.
Час розвитку паразитів в молюску залежно від температури води може складати від 2 до 10-12 місяців.

II стадія

Після досягнення інвазивної стадії церкарії виходять з молюска у воду і за допомогою спеціального секрету прикріпляються до шкіри риб родини коропових.^[3] Потім вони активно вкорінюються в підшкірну клітковину і мускулатуру риб, втрачають хвіст і через добу інцистуються, перетворюючись на метацеркаріїв, розміри яких складають 0,23-0,37 Х 0,18-0,28 мм. Через 6 тижнів вони стають інвазивними, і риба, що містить їх, може служити джерелом зараження остаточних хазяїв.

Види, що є переносчиками Opisthorchis viverrini:

Puntius brevis^[4]
Puntius gonionotus — synonym: Barbonymus gonionotus^[4]
Puntius orphoides^[4]
Puntius proctozysron — synonym: Puntioplites proctozystron^[4]
Puntius viehoeveri — synonym: Barbonymus gonionotus^[4]
Hampala dispar^[4]
Hampala macrolepidota^[4]
Cyclocheilichthys armatus^[4] — synonym: Cyclocheilichthys siaja
Cyclocheilichthys repasson^[4]
Labiobarbus lineatus^[4]
Esomus metallicus^[4]
Mystacoleucus marginatus^[4]
Puntioplites falcifer^[4]
Onychostoma elongatum^[4]
Osteochilus hasseltii^[4]
Hypsibarbus lagleri^[4]
Barbodes gonionotus — synonym: Barbonymus gonionotus^[4]

ІІІ стадія

У кишечнику остаточного хазяїна під дією дуоденального соку личинки звільняються від оболонок цист і по загальній жовчній протоці мігрують в печінку. Іноді вони можуть потрапляти також в підшлункову залозу. Через 3-4 тижні після зараження остаточних хазяїв паразити досягають статевої зрілості, і після запліднення починають виділяти яйця. Тривалість життя може досягати 20-25 років.