Name Service Switch (NSS) — механізм у UNIX-подібних операційних системах, що дозволяє мати більше ніж один метод резолвінгу імен. Джерелами інформації для NSS можуть бути локальні файли (такі, як hosts, /etc/passwd, /etc/group), доменна система імен (DNS), NIS і LDAP.
nsswitch.conf
Основний метод конфігурування сервісів імен — файл /etc/nsswitch.conf. У цьому файлі вказуються, з яких джерел системою береться інформація про паролі, геші паролів, групи користувачів, як здійснюється резолвінг доменних імен, і деяка інша інформація. Наприклад, якщо використаний параметр files, інформація розміщується у локальних файлах. Параметр ldap вказує на використання LDAP, а nis чи nisplus — на NIS чи NIS+ відповідно. Для WINS використовується слово wins.
Назва бази даних у файлі nsswitch.conf йде першою, за нею двокрапка, і список можливих джерел інформації (розділених пробілом). Наприклад:
passwd: files ldap
shadow: files
group: files ldap
hosts: dns nis files
ethers: files nis
netmasks: files nis
networks: files nis
protocols: files nis
rpc: files nis
services: files nis
automount: files
aliases: files
Джерела використовуються у тому порядку, в якому вони вказані у файлі.
Історія
Операційна система Ultrix була однією з перших, де було реалізовано функціональність, майже ідентичну до NSS (ім'я файла конфігурації було /etc/svc.conf). Старіші Unix-подібні системи мали або жорстко закодовані імена файлів для інформації про паролі і імена, або так само жорстко закодовані правила для доступу до специфічних баз даних.
Перша версія NSS з'явилася у операційній системі Solaris від Sun Microsystems. З часом NSS було портовано до FreeBSD, NetBSD, Linux, HP-UX, IRIX і AIX.
Див. також
Посилання