Mesohippus (грец. μεσο/meso, що означає «середній» і ιππος/hippos, що означає «кінь») — вимерлий рід ранніх коней. Він жив приблизно 40–30 мільйонів років тому від середнього еоцену до раннього олігоцену[1]. Як і багато інших викопних коней, мезогіпп був поширений у Північній Америці. Його висота в плечах оцінюється приблизно в 60 см[2].
Опис
Mesohippus мав довші ноги, ніж його попередник Eohippus, і мав зріст близько 60 см. Цей коневий є першим повністю тридактильним конем в еволюційних літописах, де третій палець був довшим і більшим за другий і четвертий. Mesohippus на той момент не розвинув копита, скоріше у нього все ще були подушечки, як це видно у Hyracotherium та Orohippus[3]. Обличчя Mesohippus було довшим і більшим, ніж у ранніх коней. У нього була невелика лицьова ямка, або западина, в черепі. Очі були кругліші, розставлені ширше і далі назад, ніж у Hyracotherium.
На відміну від попередніх коней, його зуби були низькими і містили єдину щілину позаду передніх зубів, де зараз лежить удило у сучасного коня. Mesohippus був броузером, який харчувався ніжними гілочками та плодами[4]. Півкуля головного мозку, або порожнина черепа, була значно більшою, ніж у своїх попередників; його мозок був схожий на мозок сучасних коней.
