KSE Institute

KSE Institute
Засновано2005
ГалузьАналітика, консалтинг
Місце діяльностіКиїв, Україна
ДиректорНаталія Шаповал
Вебсайт: kse.ua/ua/kse-department/kse-institute/

KSE Institute — аналітичний центр при Київській школі економіки (KSE). Займається аналітикою, консалтингом, дослідженнями, розробляє стратегії та рекомендації щодо підтримки інноваційної економіки України.

KSE Institute надає консалтингові послуги для державного та приватного секторів.[1]

З початком війни Росії проти України активно співпрацює з українським урядом та аналізує інформацію про пошкоджені у війні об’єкти для міжнародних судових процесів проти РФ.

Історія

У 2005 році KSE/EERC зі Стокгольмським інститутом перехідної економіки заснували Київський Економічний Інститут (КЕІ). Метою його створення було застосовувати наукові економічні факти до вироблення економічної політики й змінювати процес політико-творення на основі даних і фактів.[2]

У 2013–2015 роках КЕІ був перетворений на напрям, а згодом на департамент на базі Стокгольмського інституту перехідної економіки.

У 2016–2018 роках КЕІ працював як департамент Київської школи економіки, маючи у складі кількох аналітиків та професорів.

У 2019 році напрям КЕІ був виокремлений і перейменований на KSE Institute.

Нині структура інституту складається з 13 дослідницьких центрів та 44 експертів, серед яких PhD-спеціалісти, програмісти, колишні урядовці, консультанти.

З моменту створення KSE Institute очолює віцепрезидентка з економіко-політичних досліджень Київської школи економіки Наталія Шаповал.[3]

KSE Institute реалізував понад 100 дослідницьких та консультаційних проєктів.

Протягом 2021 року KSE Institute реалізував 50 проєктів, серед них — 15 соціальних (pro bono). Очікувана сума доходу близько 2 млн доларів США.

Команда інституту брала участь у підготовці та оновленні стратегії регіонального розвитку, стратегії охорони здоров’я, стратегії розвитку малого та середнього бізнесу, інвестиційної стратегії, а також брала участь у процесі перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

KSE Institute працює над дослідженнями та проєктами у сферах макроекономіки, фінансування охорони здоров’я, протидії COVID-19, фармацевтичного ринку, публічних закупівель, енергетики та цифрової трансформації, креативної економіки, міжнародної торгівлі, корпоративного управління, місцевого управління, регіонального розвитку та інших.[1]

Із початком війни Росії проти України KSE Institute активно співпрацює із урядом України, оцінюючи збитки та розробляючи сценарії відновлення економіки після війни.

Спільно з Офісом Президента України та Міністерством економіки KSE Institute започаткував проєкт «Росія заплатить». Мета проєкту – зібрати інформацію про об'єкти, що були зруйновані і продовжують руйнуватися в результаті війни, яку Росія розв'язала проти України.[4]

Інформацію про пошкоджені об’єкти через сайт [Архівовано 26 квітня 2022 у Wayback Machine.] або бот [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] може подати кожен. Дані верифікуються та перевіряються аналітиками KSE Institute. У подальшому ця інформація буде використана українським урядом як докази в міжнародних судах для відшкодування Росією завданих збитків.

Структура

  • Центр макроекономічного моделювання, керівник — Ігор Дейсан,[5] співзасновник — Юрій Шоломицький.[6]
  • Центр вдосконалення закупівель, керівниця — Ольга Терещенко.
  • Центр досліджень продовольства та землекористування, керівник — Олег Нів’євський.[7]
  • Центр журналістики, керівник — Андрій Яніцький.
  • Центр аналітики зовнішньої торгівлі Trade+, керівниця — Світлана Таран.
  • Центр енергетичних та кліматичних досліджень, керівник — Борис Додонов.[8]
  • Центр економіки охорони здоров’я, керівник — Юрій Ганиченко.  
  • Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління, керівниця — Дарина Марчак.
  • Центр поведінкових досліджень та комунікацій BeSmart, керівник — Володимир Вахітов.
  • Напрямок соціологічних досліджень, керівник — Тимофій Брік.
  • Напрямок корпоративного управління, керівник  — Андрій Бойцун.[9]
  • Центр взаємодії з владою — керівниця Наталія Бойко.[10]

Партнерство

KSE Institute співпрацює з Національним банком України, Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством охорони здоров’я,[11] Міністерством цифрової трансформації,[12] Міністерством енергетики, Міністерством інфраструктури,[13] Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів;[14] великими міжнародними компаніями, серед яких ICU,[15] VISA,[16] великі фармацевтичні, нафтогазові, енергетичні компанії тощо.

Серед клієнтів KSE Institute: Американська бізнес-асоціація, Європейська бізнес-асоціація, низка великих юридичних та девелоперських компаній.

Серед міжнародних організацій-партнерів: USAID,[17] DFID,[18] посольства США, Канади й Нідерландів, ЄБРР, Світовий банк, Комісія ЄС, IFC, ВООЗ, ПРООН та інші.

Діяльність

Серед розробок Інституту:

  • Калькулятор визначення зміни ціни на природний газ.[19]
  • Розрахунок кількості співробітників, які необхідні для виконання функції (в такому випадку — закупівлі).[20]
  • Дизайн аукціон: продаж проблемних кредитів.
  • Комплексний аналіз перепон для створення продукції з більшою доданою вартістю.
  • Аналіз ефекту відкриття даних.[21]
  • Оцінка насиченості ринку певними лікарськими засобами.
  • Механізм перерозподілу продукції на складах організації з мережевою структурою.
  • Розробка моделі електронних каталогів та рамкових угод для закупівель.
  • Розробка бізнес-процесів та політик закупівель.
  • Розробка стратегії ціноутворення.
  • Створення юридичної архітектури, бізнес-моделі, штатної структури організації з нуля.
  • Підготовка інвестиційних проєктів для громад, які передбачають співпрацю. місцевого самоврядування та місцевого бізнесу.
  • Оцінка якості даних.
  • Розробка архітектури бази даних.

Аналітичні матеріали

Посилання

Примітки

  1. ↑ а б Рішення, які дають результат. Що таке KSE Institute та чому його підхід унікальний?. LIGA (укр.). 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  2. ↑ Визначено найкращий економічний виш. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  3. ↑ Визначено пріоритети та лінію побудови структури Екологічної стратегії міста Києва до 2035 року. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  4. ↑ «Росія заплатить». В Україні запустили сайт для збору даних про збитки, нанесені окупантами — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 10 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  5. ↑ Валютний курс-2022: чому гривня нервує і потребує «заспокійливого». www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  6. ↑ Що чекає на українську економіку у другому півріччі? Відповідають експерти. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  7. ↑ Госрегулирование цен позволит снизить годовую инфляцию на 0,5%, — эксперты. ФОКУС (рос.). 27 січня 2022. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  8. ↑ Борис Додонов | VoxUkraine. voxukraine.org (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  9. ↑ UBA. uba.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-03 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Кабмін призначив Наталію Бойко та Юлію Ковалів членами наглядової ради «Нафтогазу» — EXPRO Consulting. expro.com.ua (укр.). Процитовано 3 лютого 2022.
  11. ↑ Експерти розповіли, на скільки вистачить наявних в Україні вакцин від COVID-19. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  12. ↑ До розробки проєкту Diia City долучився KSE Institute. thedigital.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  13. ↑ ІНФРАСТРУКТУРА. Ukraine30 (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  14. ↑ Європейський зелений курс та Зелений перехід України: спільні цілі та трансформаційні виклики. vkp.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  15. ↑ ICU - ICU pledges $1 million to Kyiv School of Economics. icu.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  16. ↑ Київська школа економіки отримає $700 тис. благодійного внеску ІК Dragon Capital. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  17. ↑ Economic Potential of Open Data for Ukraine – Results of Research. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  18. ↑ Volodymyr Nesterenko (2 червня 2015). About Kyiv School of Economics / KSE. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  19. ↑ Калькулятор зміни цін на газ. cep.kse.ua (ua) . Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  20. ↑ Рахуємо уповноважених осіб. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  21. ↑ Відкриті дані у 2017 р. принесли економіці України $700 млн. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.