Historia Naturalis Brasiliae, написана в першому варіанті латиною — перша книга про медицину та природу Бразилії, опублікована в 1648 році голландцем Гільєрмо Пісо, що заснувався на роботах німецьких дослідників Ґеорга Макграфа, Г. Ґратільзіо і Жана де Лаета, та присвячена графу Йогану Мауріцу ван Нассау-Зігену.

Хоча автори і посилаються на Бразилію загалом, насправді вони описують виключно прибережну смугу Північно-східного регіону країни, окуповану Голландською Вест-Індійською компанією.

Книга була видана під редакцією: Lugdun.^[1] Batavorum : Apud Franciscum Hackium; et Amstelodami ^[2]: Apud Lud. Elzevirium — ймовірно мешканцями описаних місць.

Робота складається з одного тому, в оригінальному виданні 40 см заввишки^[3], із повною назвою на обкладинці: «Historia naturalis Brasiliae… : in qua non tantum plantae et animalia, sed et indigenarum morbi, ingenia et mores describuntur et iconibus supra quingentas illustrantur».

Робота складається з двох частин. Перша, під назвою De Medicina Brasiliensi, належить авторству Гільєрмо Пісо. Ця частина розділена на чотири книги, що зосереджуються на таких темах^[4]:

1. Про клімат, водні ресурси та місця.
2. Про ендемічні хвороби.
3. Про отрути та протиотрути.
4. Про володіння місцевих індіанців.

Друга частина роботи, під назвою História rerum naturalium Brasiliae, складається з чотирьох книг під авторством Ґеорга Макграфа. Книги описують такі теми^[4]:

• 1º, 2º e 3º — ботаніка
• 4º — риби
• 5º — птахи
• 6º — чотириногі тварини та змії
• 7º — комахи
• 8º — Північно-східний регіон Бразилії та його населення

Авторство останньої книги належить Жану де Лаету, вона описує етнографічні та лінгвістичні аспекти. Словник мови тупі, складений Жозе ді Аншіета, доповнює цю книгу^[4].

Хоча книга була присвячена Нассау, серед тих, кому ще присвячена книга, також згадується принц Вільгельм (або Ґільйом) Оранжський, який авторизував публікацію. У книзі Пісо звертається до нього:

Ми вдячні вам; під вашим добрим керівництвом ми будуємо цю провінцію, те, що ми приплили сюди, було великим ділом; зараз ми плаваємо морями, де нам загрожували залізом та смертю, через це ми маємо не тільки багатство золота й коштовних товарів, але й значну силу наших військ.

Слова Пісо до читача повертаються до робіт його колеги Маркграфа, згадуючи, що той активно співробітничав у дослідженнях на відкритому повітрі, на природі, потім до Ґратільзіо, математика, що виконував дослідження з географії, астрономії та натуральної історії — обидва вже померли на момент публікації. Натуральна історія, як у ті часи називалися природничі науки, що ставила своєю метою опис природи та її взаємодію з людиною, як і опис диких тварин, була описана у співпраці з Жаном де Лаетом, що також помер до моменту публікації.

Пісо підкреслює:

І тому присвячуємо померлим належну пошану і хочу зберегти їхню посмертну роботу незмінною, я лише додаю до неї мої коментарі.

Бразилія, без сумніву, — найщедріша частина всієї Америки, відома перш за все через свою приємну та здорову природу, що може чесно суперничати з Європою та Азією, завдяки своєму клімату та водам.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Historia Naturalis Brasiliae