Habit à la française

Наполеон Бонапарт у habit à la française (мундир піших гренадерів гвардії). Жак-Луї Давід, 1812 рік.

Habit à la française[к 1] (мундир «на французький манір»[1], мундир «французького типу»[2]) також відомий під назвами habit-surtout[3][к 2] (мундир-сюртук) або habit-long[к 3][к 4] (довгий мундир) — мундир відмінного крою, якій був у використанні у французькому королівському війську[fr] пізнього періоду, пізніше у військах Французької республіки та Французької Імперії Наполеона[1]. Також зустрічався в арміях інших європейських країнах, головним чином союзників та сателітів наполеонівської Франції. Такий мундир носився головним чином в піхоті та артилерії, але також у багатьох видах кавалерії (кірасири, драгуни, кінні єгері).

Історія

Вигляд мундира регламентований королівським указом у 1779 році, указ від жовтня 1786 року описував його більш детально. Цей регламент залишався актуальним до кінця Першої імперії[1].

Опис

Офіцер королівської армії Сімон де Солемі у мундирі піхотного полку д'Овернь. Антуан Вестье[fr], близько 1780 року.

В цілому мав вигляд типовий для чоловічого верхнього одягу того часу, що мав назву абі́ — від фр. habit, що його носили військові та дворяни. Зовнішній вигляд habit à la française був таким: крій двобортний, з лацканами; сторчовий комір, у королівський час не дуже високий, пізніше значно вище; обшлага круглі, такої ж ширини, як і рукав. Мундир застібався на гаплики лише на грудях, а приблизно від сонячного сплетіння його борти розходилися у боки, створюючи трикутний виріз, якій відкривав нижню частину камзолу або жилету. Нижня частина лацканів при цьому обрамляла цей виріз з обох боків. Цей трикутний виріз був найхарактернішою рисою habit à la française, якій власно і відрізняв його з поміж інших схожих за кроєм мундирів. Нижче правого лацкана нашивались спочатку чотири, пізніше три ґудзики, з лівого борту прорізалась відповідна кількість петель[2]. На фалдах були відвороти, та кишені, які могли бути горизонтальними або вертикальними. Клапан кишені мав три гострих виступи та три ґудзики. На плечах розташовувались погони або еполети.

В більшості королівських піхотних полків колір мундира був білий, лацкани, обшлага, коміри та відвороти фалд робились з сукна прикладного кольору — різного для різних полків. В період республіки в піхоті був прийнятий темно-синій колір мундира, білий колір лацканів та червоний колір коміра, обшлагів та випусток, що відповідало кольорам національного прапора, така ж сама гамма залишилась і при Наполеоні, окрім короткого часу, коли була спроба ввести мундир білого кольору.

Примітки

Коментарі
  1. ↑ абі́ а-ля франсе́з
  2. ↑ абі́-сюрту́
  3. ↑ абі́-лонг
  4. ↑ Хоча у французькій мові слово habit означає взагалі одяг, сукню, у російсько- та україномовних джерелах, цей термін у контексті військового одягу зазвичай перекладають як мундир.
Примітки та джерела
  1. ↑ а б в Функен, 2003, с. 55.
  2. ↑ а б Соколов, 1999, с. 515.
  3. ↑ Вовси, 2009, с. 59.

Джерела

  • Вовси, Эман М. Лёгкая кавалерия Наполеона : [рос.] / Вовси, Эман М., Зевлевер, В. — М., 2009. — ISBN 9785915680400.
  • Соколов, О. Армия Наполеона : [рос.]. — СПб. : Издательский дом «Империя», 1999. — ISBN 5939140017.
  • Функен, Ф. Европа XVIII век: Франция: королевская свита и пехота. Великобритания и Пруссия: пехота : [рос.] / Функен, Ф, Функен, Л ; Пер. с. фр. И. Г. Галковой. — М. : ООО «Издательство АСТ» : ООО «Издательство Астрель», 2003. — 150 с. — (Энциклопедия вооружения и военного костюма). — 5000 екз. — ISBN 5170176090 (ООО «Издательство АСТ»). — ISBN 5271061558 (ООО «Издательство Астрель»). — ISBN 2203143150 (фр.).