HMS «Порк'юпайн» (G93)
HMS Porcupine (G93)
Кормова частина британського есмінця «Порк'юпайн» буксирується буксиром SWARTHY після того, як есмінець навпіл розірвало німецькою торпедою субмарини U-602. Грудень 1942
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець типу «P»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Королівський ВМФ Великої Британії
На честь	восьмий корабель флоту на ім'я «Порк'юпайн»[Прим. 1]
Корабельня	Vickers-Armstrongs, Ньюкасл-апон-Тайн
Первинна вартість	£ 408 200
Замовлено	20 жовтня 1939
Закладено	26 грудня 1939
Спущено на воду	10 червня 1941
Введено в експлуатацію	31 серпня 1942
На службі	1942–1947
Статус	9 грудня 1942 торпедований німецьким підводним човном U-602 поблизу Гібралтару; внаслідок отриманих пошкоджень розколовся навпіл; згодом перероблений на 2 допоміжних судна. У 1947 розібраний на брухт
Нагороди	1 бойова відзнака[Прим. 2][1]
Бойовий досвід	Друга світова війна Середземномор'я Операція «Смолоскип»
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1 666 тонн (стандартна) 2 286 тонн (повна)
Довжина	105 м
Ширина	11 м
Висота	3,73 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни Parsons 2 × парових котли Admiralty
Гвинти	2
Потужність	40 000 к.с.
Швидкість	36,75 вузлів (68 км/год)
Дальність плавання	3 850 миль (6 195 км) на швидкості 20 вузлів
Екіпаж	176 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	5 (5 × 1) × 102-мм універсальних гармат QF 4 inch Mk V
Торпедно-мінне озброєння	4 (1 × 4) × 533-мм торпедних апарати 70 глибинних бомб
Зенітне озброєння	4 (1 × 4) × 40-мм автоматичних зенітних гармати QF 2 Mark VIII 4 (4 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармати «Ерлікон»

«Порк'юпайн» (G93) (англ. HMS Porcupine (G93) — військовий корабель ескадрений міноносець типу «P» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Порк'юпайн» закладений 26 грудня 1939 на верфі компанії Vickers-Armstrongs у Ньюкасл-апон-Тайні. 31 серпня 1942 увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Есмінець практично прослужив трохи більше за 3 місяці й взяти активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні не встиг. 9 грудня 1942 був уражений торпедою підводного човна U-602, унаслідок отриманих пошкоджень розколовся майже навпіл і до кінця війни служив блокшивом. Нагороджений однією відзнакою за участь у висадці морського десанту в Північній Африці.

У вересні 1942 року есмінець «Порк'юпайн» після завершення ходових випробувань був прийнятий на озброєння британського флоту та здійснив перехід до Скапа-Флоу, де увійшов до лав Флоту метрополії. Згодом визначений до складу з'єднання Н з дислокацією у Гібралтарі.

У жовтні корабель вийшов до 3-ї флотилії есмінців у Гібралтарі, що готувалася до висадки союзних військ у Північну Африку, куди він незабаром відбув разом з ескадреними міноносцями «Пантер», «Патфайндер», «Пенн» та «Партрідж». 3 листопада група прибула до Гібралтару, де у складі Східного ударного угруповання, куди входили лінкори «Дюк оф Йорк», «Нельсон», «Родні» та авіаносці «Вікторіос» й «Формідабл», екіпаж есмінця готувався до проведення масштабної висадки морського десанту в районі поблизу Алжиру.

8 листопада з початком вторгнення союзників до Французької Північної Африки, «Порк'юпайн» разом з іншими 12 есмінцями забезпечував прикриття ударної групи флоту з лінкорів «Дюк оф Йорк», «Родні», лінійного крейсера «Рінаун», авіаносців «Вікторіос», «Ф'юріос» й «Формідабл», крейсерів «Бермуда», «Аргонаут», «Сіріус», що артилерійським вогнем своєї артилерії забезпечували підтримку військам, котрі висаджувались на берег.

11 листопада 1942 року «Порк'юпайн» із голландським есмінцем «Ісаак Свірз» врятував 241 постраждалого з голландського десантного судна Nieuw Zeeland, яке було торпедовано німецькою субмариною U-380 на відстані 130 км східніше Гібралтару.

8 грудня есмінець з іншими ескадреними міноносцями «Антілоуп», «Венок», «Бореас» і польським «Блискавиця» ескортував десантні судна «Отранто», SS Tegelberg і плавучу базу ПЧ «Мейдстоун» до Орана, коли піддались атаці німецького підводного човна. «Порк'юпайн» був уражений торпедою німецького підводного човна U-602, який випустив чотири торпеди в «Мейдстоун», але промазав й лише одна влучила в британський есмінець. Унаслідок вибуху 7 осіб загинуло та три дістали поранень, корабель від отриманих пошкоджень розколовся навпіл.

Напрочуд «Порк'юпайн» не затонув і лишився на плаву. Весь екіпаж, за винятком критично необхідного персоналу, підібрав «Венок», а рештки корабля відбуксував фрегат «Екс» до Арзева у Французькому Алжирі.

У березні 1943 року корабель перетягнули до Орана, де комісія, оцінивши збитки, визнала есмінець повністю непридатним до відновлення та подальшої експлуатації за призначенням. Французькі фахівці розрізали залишки бойового корабля на дві половини, які по частинах перевезли буксирами до Портсмута.

Після доставки до Англії, обидві частини дістали власні назви: носова частина отримала назву «Порк» (англ. HMS Pork), а кормова — «Пайн» (англ. HMS Pine)^{[Прим. 3]}. З 14 січня 1944 року обидві частини використовували в ролі плавучого блокшива для екіпажів десантних кораблів у порту Портсмута.

1 березня 1946 року колишній есмінець був нарешті списаний й проданий на утилізацію.

• HMS Wolverine (D78)
• HMS Derwent (L83)
• Громкий (есмінець, 1937)
• Vittorio Alfieri
• Ескадрені міноносці типу A та B
• Ескадрені міноносці типу «Джузеппе Сірторі»

• HMS Porcupine (G 93). на uboat.net. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 3 листопада 2017. (англ.)
• HMS PORCUPINE (G 93) - P-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 листопада 2017. (англ.)
• HMS Porcupine (G93) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

• English, John (2001). Obdurate to Daring: British Fleet Destroyers 1941–45. Windsor, UK: World Ship Society. ISBN 978-0-9560769-0-8.
• Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
• Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
• Raven, Alan; Roberts, John (1978). War Built Destroyers O to Z Classes. London: Bivouac Books. ISBN 0-85680-010-4.
• Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 2 // Британские эсминцы в бою. — ЧеРо, 1997. — 59 с. — (Ретроспектива войны на море) (рос.)

Виноски

Джерела