HMS «Гавант» (H32)
HMS Havant (H32)
Британський есмінець «Гавант». 3 травня 1940 р.
Служба
Тип/клас	Ескадрений міноносець типу «H»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Королівський ВМФ Великої Британії
На честь	Другий корабель флоту на ім'я «Гавант»
Корабельня	J. Samuel White, Коуз
Замовлено	8 грудня 1937 р.
Закладено	30 березня 1938 р.
Спущено на воду	17 липня 1939 р.
Введено в експлуатацію	19 грудня 1939 р.
На службі	1939—1940
Загибель	1 червня 1940 року пошкоджений у результаті повітряної атаки в битві за Дюнкерк та потоплений мінним загороджувачем «Салташ»
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику Норвезька кампанія Битва за Нарвік Операція «Форк» Арктичні конвої Операція «Динамо»
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1370 т (стандартна) 1913 т (повна)
Довжина	98,5 м
Ширина	10,1 м
Висота	3,8 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Admiralty
Гвинти	2
Потужність	34 000 к. с.
Швидкість	36 вузлів (67 км/год)
Дальність плавання	5530 миль (10 240 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж	145 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	4 × 120-мм гармати QF Mark IX
Торпедно-мінне озброєння	10 (2 × 5) × 533-мм торпедних апаратів 20 глибинних бомб
Зенітне озброєння	8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50

«Гавант» (H32) (англ. HMS Havant (H32) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «H» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Гавант» був закладений 30 березня 1938 на верфі компанії J. Samuel White, Коуз на замовлення ВМС Бразилії під ім'ям «Жаварі». Однак, через початок Другої світової війни, на стадії будівництва есмінець був придбаний Королівськими ВМС Великої Британії у вересні 1939 року. 19 грудня 1939 року він увійшов до складу британського флоту і введений до Командування Західних підходів. У квітні 1940 року з початком Норвезької кампанії корабель перевели до Флоту Метрополії для виконання ескортних функцій. 12 квітня «Гавант» увійшов до складу угруповання, що окупувало Фарерські острови, а у травні Ісландію, супроводжувало конвої до Нарвіка. 1 червня 1940 року був серйозно пошкоджений у результаті повітряної атаки пікіруючих бомбардувальників Ju 87 в битві за Дюнкерк та потоплений мінним загороджувачем «Салташ».

Ескадрений міноносець «Гавант» мав корпус загальною довжиною між перпендикулярами 98,5 м, бімс — 10,1 м та осадку до 3,8 м. Водотоннажність бойового корабля становила: стандартна — 1 370 довгих тонн та повна — 1 913 довгих тонн відповідно.

Головна енергетична установка включала в себе три триколекторні Адміралтейських котли з пароперегрівником і два одноступінчатих редуктори, дві парових турбіни Parsons. Дві турбіни (високого і низького тиску) і редуктор становили турбозубчатий агрегат. Розміщення ГЕУ — лінійне. Котли розміщувалися в ізольованих відсіках, турбіни — у загальному машинному відділенні, при цьому були відокремлені від турбін водонепроникною перегородкою. Робочий тиск пару — 21 кгс/см² (20,68 атм.), температура — 327 °С.

Проектна потужність становила 34 000 к.с. (25 000 кВт), що мало забезпечити максимальну швидкість ходу (при повному навантаженні) в 36 вузлів (67 км/год). Запас палива зберігався в паливних танках, ємністю 470 тонн мазуту, що забезпечувало дальність плавання 5 530 морських миль (10 240 км) 15-вузловим ходом (28 км/год). Екіпаж корабля становив 145 членів.

Корабельна артилерія головного калібру (ГК) у есмінця HMS «Гавант»: чотири 120-мм універсальних швидкострільних гармат QF Mark IX з довжиною ствола 45 калібрів у поодиноких установках Mark II на центральній осі корабля, під назвою 'A', 'B', 'X' та 'Y'^[1]. Максимальний кут піднесення 40°, зниження на −5°. Маса снаряда 22,7 кг, початкова швидкість — 810 м/с. Гармати мали швидкострільність 12 пострілів на хвилину на відстань 15,5 км. Боєзапас становив 150 пострілів на ствол.

Основу зенітного озброєння становили дві зчетверені 12,7-мм зенітні кулеметні установки Vickers .50 Mk III з швидкострільністю 500—600 постр./хв.

Торпедне озброєння складалося з двох зчетверених 21-дюймових (533-мм) торпедних апаратів конструкції Q.R.Mk.VIII, що розташовувалися в кормовій частині корпусу на осьовій лінії. Есмінець також мав одну напрямну для скидання глибинних бомб і 2 пристрої для їх скидання; на борту перебувало зазвичай 20 глибинних бомб. З початком війни кількість напрямних збільшили до 3 одиниць, а пристроїв для скидання за борт — до восьми. Відповідно глибинних бомб на борт корабель брав до 110 штук.

19 грудня 1939 есмінець увійшов до флоту Великої Британії та 8 січня 1940 року прибув на ходові випробування до Портленда. З 4 по 9 лютого з есмінцями HMS «Адент» та «Вітшед» введений до 9-ї флотилії есмінців Командування Західних підходів в Плімуті та залучався до проведення заходів протичовнової оборони. Після цього прибув на переоснащення та переозброєння, яке тривало до березня 1940 року.

7 квітня 1940 року корабель супроводжував конвой з Грінока до Гібралтару, коли його терміново перевели до Флоту Метрополії для виконання ескортних функцій у Північному морі у зв'язку із загрозою вторгнення німецького Вермахту до Норвегії. 13 квітня супроводжував важкий крейсер «Суффолк» разом з однотипним кораблем «Гесперус» для висадки Королівської морської піхоти на Фарерські острови. А за тиждень ескортував морський десант на океанських лайнерах RMS «Ланкастріа» та RMS «Франконіа», що окупував Ісландію.

З 29 травня есмінець брав участь в евакуації британських та французьких військ з узбережжя Дюнкерку і встиг врятувати до 1 червня 2 300 чоловіків.

1 червня 1940 року «Гавант», завантаживши 500 вояків на борт, вийшов на допомогу постраждалому у наслідок атаки німецьких пікірувальників есмінцю «Айвенго», що знерухомілий плавав поблизу берегу. Екіпаж «Гаванта» встиг перевантажити усіх постраждалих з борту «Айвенго» й, незважаючи на атаки з повітря німецьких бомбардувальників, вирушив у напрямок Дувра. Незабаром німецькі «Штуки» влучили двома бомбами у силову установку корабля, ще один вибух пролунав під корпусом есмінця. У наслідок атаки 8 моряків і 25 солдатів загинуло та щонайменше 25 дісталися поранень. Через отримані пошкодження корабель не був у змозі продовжити рух. Мінний загороджувач «Салташ» спробував буксувати пошкоджений есмінець, проте марно. В результаті люди були забрані іншими суднами та кораблями, а «Гавант» був затоплений.

• HMS Osiris (N67)
• HMS Petard (G56)
• HMS Ashanti (F51)
• HMS Gurkha (G63)
• Ескадрені міноносці типу «I»
• Ескадрені міноносці типу Q та R

• HMS Havant (H 32). на uboat.net. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 14 травня 2016. (англ.)
• HMS HAVANT (H 32) - ex-Brazilian H-type Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 травня 2016. (англ.)
• HMS Havant (H32) [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Корабль HMS Havant H32 (Destroyer) (1940) — чертежи, габариты, рисунки [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.]
• HMS Havant (англ.)

51°08′00″ пн. ш. 2°15′49″ сх. д. / 51.13333° пн. ш. 2.26361° сх. д. / 51.13333; 2.26361

• English, John (1993). Amazon to Ivanhoe: British Standard Destroyers of the 1930s. Kendal, England: World Ship Society. ISBN 0-905617-64-9.
• Haarr, Geirr H. (2009). The German Invasion of Norway, April 1940. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-310-9.
• Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
• Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
• Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 2 // Британские эсминцы в бою. — ЧеРо, 1997. — 59 с. — (Ретроспектива войны на море) (рос.)

Виноски

Джерела