HED-метеорити

HED-метеорити
— Клан —
ТипАхондрит
КласАстероїдні ахондрити
Підрозділи
Батьківське тіло4 Веста

QUE 94200, говардит

HED-метеорити (англ. HED meteorites) — це клан із трьох груп ахондритних метеоритів. «HED» у назві є абревіатурою від назв груп метеоритів: «говардити-евкрити-діогеніти» (англ. howardite-eucrite-diogenite). Ці ахондрити походять із диференційованого батьківського тіла, і в минулому зазнали значної магматичної обробки, яка не надто відрізняється від тієї, якій піддавались магматичні гірські породи на Землі. З цієї ж причини цей тип метеоритів дуже нагадує земні магматичні породи[1].

Класифікація

У цілому до HED-метеоритів відносять три основні групи:[1]

Вже було виявлено декілька дрібніших підгруп евкритів та діогенітів[2][3].

Метеорити клану HED становлять близько 5% від загальної кількості метеоритів, що потрапляють на Землю[4], а отже, до цього клану належить близько 60% усіх ахондритів[5].

Походження

Астероїд Веста
Джонстаун, діогеніт

Вважається, що всі метеорити, які входять до клану HED, походять із верхніх шарів астероїда 4 Веста[6], а їхня відмінність та розподіл на окремі групи зумовлені різницею в геологічній історії порід, із яких походить кожен окремий метеорит. На основі співвідношень радіоізотопів, вік їхньої кристалізації був визначений у межах 4,43 та 4,55 мільярдів років. HED-метеорити є диференційованими метеоритами, які утворилися в результаті магматичних процесів у корі їхнього батьківського астероїда.

Вважається, що уламки метеорита 4 Веста у формі метеоритів потрапили на Землю таким чином[7]:

  1. Внаслідок зіткнення космічного тіла з планетоїдом 4 Веста, у космічний простір було викинуто уламки кори, які й стали невеликими (до 10 км у діаметрі) астероїдами типу V. Астероїдні уламки або були викинуті суцільними шматками (тобто відразу були, власне, астероїдами), або ж утворилися після того, як дрібніший матеріал збився докупи. Деякі з цих малих астероїдів і сформували сімейство Вести, тоді як інші були розкидані на більшу віддаль від основної групи[8]. Припускають, що ця подія трапилася менш ніж мільярд років тому[9]. На астероїді 4 Веста є ударний кратер неймовірних розмірів — він вкриває значну частину південної півкулі планетоїда, а тому є найбільш вірогідним кандидатом на місце, де відбулося зіткнення. Обсяг речовини, вирваної з цього місця, у кілька разів перевищує об'єм усіх відомих астероїдів типу V разом узятих.
  2. Частина астероїдного матеріалу, яку відкинуло далі, потрапила в люк Кірквуда (3:1). Це — нестабільний регіон Сонячної системи, який зазнає потужних пертурбацій від Юпітера, тож астероїди, які потрапляють туди, протягом близько 100 мільйонів років викидаються на різноманітні орбіти. Деякі з цих тіл виштовхуються на орбіти, що пролягають поблизу Землі, таким чином формуючи невеликі навколоземні астероїди V-типу, такі як, наприклад, 3551 Веренія, 3908 Нікс або 4055 Магеллан.
  3. Внаслідок пізніших, слабших зіткнень цих навколоземних об'єктів між собою, утворювалися дрібніші метеорити, окремі з яких згодом потрапили на Землю. На основі вимірювання рівня космічного випромінювання у виявлених на Землі HED-метеоритів, було зроблено висновок, що більшість метеоритів, що належать до цього клану, виникли внаслідок декількох окремих зіткнень такого типу, і пробули в космічному просторі від 6 до 73 мільйонів років, перш ніж потрапили на Землю[10].

Примітки

  1. а б HED Group - Meteorites from Vesta. Meteorite.fr. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 11 листопада 2014.(англ.)
  2. Delaney J. S. The polymict eucrites. — 1984.(англ.)
  3. Beck, A. W.; McSween, H. Y. (2010). Diogenites as polymict breccias composed of orthopyroxenite and harzburgite. Meteoritics and Planetary Science. 45 (5): 850—872. Bibcode:2010M&PS...45..850B. doi:10.1111/j.1945-5100.2010.01061.x.(англ.)
  4. Meteoritical Bulletin Database. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 11 листопада 2014.(англ.)
  5. Lindstrom, Marilyn M.; Score, Roberta. Populations, Pairing and Rare Meteorites in the U.S. Antarctic Meteorite Collection. NASA Johnson Space Center. Архів оригіналу за 4 грудень 2004. Процитовано 11 листопад 2014.(англ.)
  6. HED Group - Meteorites from Vesta. Meteorite.fr. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 11 листопада 2014. Howardites, eucrites, and diogenites share a common oxygen isotope fractionation line as well as other chemical characteristics, indicating that their formation occurred on a common parent body. (...) ...today it is widely accepted that Vesta is indeed the common parent body for the achondrites of the HED group.(англ.)
  7. Drake, Michael J. (2001). The eucrite/Vesta story. Meteoritics and Planetary Science. 36 (4): 501—513. Bibcode:2001M&PS...36..501D. doi:10.1111/j.1945-5100.2001.tb01892.x.(англ.)
  8. Binzel, R. P.; Xu, S. (1993). Chips off of asteroid 4 Vesta: Evidence for the parent body of basaltic achondrite meteorites. Science. 260 (5105): 186—191. Bibcode:1993Sci...260..186B. doi:10.1126/science.260.5105.186. PMID 17807177.(англ.)
  9. Binzel, R. P. та ін. (1997). Geologic Mapping of Vesta from 1994 Hubble Space Telescope Images. Icarus (англ.). 128 (1): 95—103. Bibcode:1997Icar..128...95B. doi:10.1006/icar.1997.5734.
  10. Eugster, O.; Michel, Th. (1995). Common asteroid break-up events of eucrites, diogenites, and howardites, and cosmic-ray production rates for noble gases in achondrites. Geochemica et Cosmochimica Acta. 59 (1): 177—199. Bibcode:1995GeCoA..59..177E. doi:10.1016/0016-7037(94)00327-I.(англ.)

Посилання