Е60 були успішні в перевезенні вугілля. Вони працювали на Залізниці Блек Меса та озера Пауелл (BM&LP) десятиліттями і продовжують використовуватися на кількох гірничодобувних залізницях в західній частині Сполучених Штатів. Пасажирські варіанти зазнали невдачі в їх призначенні. Проблеми з конструкцією візків призвели до сходження з рейок при швидкості понад 90 миль в годину (140 км/год), що зробило ці локомотиви непридатними для високошвидкісного обслуговування.
Модифікації
E60C
Залізниця Блек Меса та озера Пауелл (BM&LP) була новою залізницею, побудованою для транспортування вугілля з шахти Блек Меса поблизу Кеєнти, Аризона, до Електростанції Навахо в Пейдж, Аризона. Вона мала протяжність 125,5 км (75 миль) та була ізольована від національної залізничної мережі. BM&LP електрифікована змінною напругою 50 кВ 60 Гц. Це перша лінія, яка використовувала цю напругу, в світі[1][2]. Залізниця повинна була діяти як конвеєрна стрічка, коли поїзди їхали між вугільною шахтою та електростанцією. Для експлуатації цієї конвеєрної стрічки GE Transportation Systems (GE) сконструював E60C, хоча він був придатний для загальної магістральної вантажної роботи[3].
E60CP, E60CH
E60CP мав парогенератори, в той час як E60CH мав генератори HEP[4]. Обидві моделі мали подвійні кабіни та подвійні пантографи[5] Експлуатувалися компанією Amtrak, деякі з них згодом були перебудовані в E60MA, решта продані іншим залізницям, зокрема New Jersey Transit.
E60C-2
GE переглянула проект на початку 1980-х для використання Державної залізницею Мексики у своєму новому проекті електрифікації. E60C-2, як і пасажирські варіанти, мав подвійні кабіни та подвійні пантографи.
E60MA
Перебудовані з E60CP та E60CH в 1986-1988 роках, експлуатувалися на дальніх завантажених маршрутах. Експлуатувалися до 2003 року.
↑GE E60. American-Rails.com. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 1 січня 2020.
Література
They Run Coal Trains Where?. Trains. 70 (4): 66—71. April 2010. ISSN0041-0934. (англ.)
Bailey, William A. (1983). The New E60C High Efficiency Electric Locomotive for Heavy Duty Service. Conference record, Industry Applications Society, IEEE-IAS-1983 annual meeting. Щорічна зустріч IEEE – IAS – 1983. New York: Institute of Electrical and Electronics Engineers. с. 301—306. (англ.)
Burks, Edward C. (19 грудня 1975). AMTRAK WILL USE NEW LOCOMOTIVES: New York-Washington Run to Get 6 by Next Week. The New York Times. с. 18. (англ.)
Harwell, Jeffrey A. (February 2012). From Electric to Diesel. Trains. 72 (2): 50—51. ISSN0041-0934. (англ.)
Holland, Kevin J. (Spring–Summer 2009). Amtrak's F40PH: From dark clouds, a silver lining. Railroad History (200): 56—65. (англ.)
Ingles, J. David (December 1975). The power behind the pointless arrow. Trains. 36 (2): 22—29. ISSN0041-0934. (англ.)
Ingles, J. David (May 1986). Arrivals & Departures. Trains. 46 (7): 10—11. ISSN0041-0934. (англ.)
McSparran, L. W. (May 1974). E60C Electric Locomotives For the Black Mesa and Lake Powell Railroad. IEEE Transactions on Industry Applications. IA-10 (3): 385—390. doi:10.1109/TIA.1974.349165. ISSN0093-9994. (англ.)
Morgan, David P. (October 1974). America's finest railroad. Trains. 34 (12): 17—21. ISSN0041-0934. (англ.)
Myrick, David F. (1993). New Mexico's railroads: a historical survey. Albuquerque: University of New Mexico Press. ISBN978-0-8263-1185-6. (англ.)
Simon, Elbert; Warner, David C. (2011). Amtrak by the numbers: a comprehensive passenger car and motive power roster, 1971-2011. Kansas City, Missouri: White River Productions. ISBN978-1-932804-12-6.
Solomon, Brian (2003). Electric Locomotives. St. Paul, Minnesota: MBI Publishing. ISBN978-0-7603-1359-6. (англ.)