Erythropitta

Erythropitta

Піта суматранська (Erythropitta venusta)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Пітові (Pittidae)
Рід: Erythropitta
Bonaparte, 1854
Види

15-17. Див.текст

Посилання
Вікісховище: Erythropitta
Віківиди: Erythropitta
NCBI: 1316415

Erythropitta — рід горобцеподібних птахів родини пітових (Pittidae).

Таксономія

Традиційно всі піти зазвичай розміщувались у роді Pitta, єдиному роді з родини Pittidae. Молекулярне філогенетичне дослідження 2006 року виявило, що піти належать до трьох окремих груп, тому рід був розділений, а деякі види переміщені у два воскреслих родах, Erythropitta та Hydrornis[1]. Рід Erythropitta був запроваджений у 1854 році французьким натуралістом Шарлем Люсьєном Бонапартом[2]. Назва Erythropitta поєднує в собі давньогрецьке слово eruthros «червоний» з назвою роду Pitta.[3]

Піти цього роду мають нижню частину червоного або малинового кольору, спину зеленувату або синювату і короткий хвіст. Вони в основному невеликі за розміром.[1]

Види

Рід містить 15-17 видів, що поширені у Південно-Східній Азії, один вид зустрічається в Австралії.[4]

Примітки

  1. а б Irestedt, M.; Ohlson, J.I.; Zuccon, D.; Källersjö, M.; Ericson, P.G.P. (2006). Nuclear DNA from old collections of avian study skins reveals the evolutionary history of the Old World suboscines (Aves: Passeriformes) (PDF). Zoologica Scripta. 35 (6): 567—580. doi:10.1111/j.1463-6409.2006.00249.x. Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2015. [Архівовано 2020-02-23 у Wayback Machine.]
  2. Bonaparte, Charles Lucien (1854). L'Ateneo Italiano; raccolta di documenti e memorie relative al progresso delle scienze fisiche compilato da S. de Luca e D. Müller. Т. 2. Paris: Masson. с. 317. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.
  3. Jobling, J.A. (2018). del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (ред.). Key to Scientific Names in Ornithology. Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 13 January 2019.
  4. Irestedt, M., Ohlson, J. I., Zuccon, D., Källersjö, M. & Ericson, P. G. P. (2006). Nuclear DNA from old collections of avian study skins reveals the evolutionary history of the Old World suboscines (Aves: Passeriformes) (PDF). Zoologica Scripta. 35: 567—580. doi:10.1111/j.1463-6409.2006.00249.x. Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2015. [Архівовано 2020-02-23 у Wayback Machine.]